Бандурист із Малина Руслан Солоненко три роки професійно виготовляє та реставрує бандури. Перший інструмент він створив у 2019 році, бо не мав на чому грати, а зараз працює під замовлення і робить інструменти вручну, відбираючи та сушачи деревину для кожної бандури.
Кореспондентам Суспільного майстер Руслан Солоненко розповів, що після повномасштабного російського вторгнення почав працювати під замовлення.
“Більшість бандуристів за життя не тримали в руках нормального інструмента. Тому я вирішив зайнятися виготовленням якісних бандур. Не масово, а якісно, бо з масовим виробництвом завжди падає рівень якості. У мене, наприклад, є магістерська робота з конструкції бандури. Дякуючи їй, я зібрав необхідну інформацію, щоб мати від чого відштовхуватися. А далі вже практика. Теорію завжди треба перевіряти на практиці”, — сказав Руслан Солоненко.
За словами майстра, бандури, які він виготовляє, унікальні. Для кожного інструмента він вручну відбирає, сушить та обробляє деревину. Для корпуса використовує червону вербу, а для окремих деталей — граб, ялину чи клен.
“У мене ще мінімум п’ять років витримки будь-якої заготовки. Вона просушується в різних режимах — і атмосферно, і в сушильних шафах. Це дуже довготривалий процес, який, власне, закладає якість звучання”, — пояснив Руслан.
Руслан Солоненко розповів, що замовляють інструменти переважно українці, частина з яких живе за кордоном.
“Я їх передавав в Україну, але зараз люди роз’їхалися. Австрія, Німеччина, можливо, в Канаді якась бандура вже використовується. Деяких людей я навіть не знаю, бо вони пропали. Я намагаюся підтримувати зв’язок з тими, кому зробив нову бандуру, щоб дізнатися, як вона звучить і чи все гаразд. Рік даю гарантії, бо іноді люди соромляться щось сказати”, — розказав бандурист.
Зі слів майстра, найшвидше — виготовляти дитячі бандури, бо професійні потребують більшої емоційної залученості.
“Таку робити найшвидше. Якщо морально втомлюєшся, краще робити дитячу бандуру: за три тижні вона вже готова, і ти бачиш результат. А професійну робиш довше і не можеш дочекатися, поки вона заграє і як звучатиме. Тому, мабуть, найвеселіше робити маленькі”, — сказав Руслан Солоненко.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації