Житомирська кінологиня Тетяна Славінська створила захисний бронежилет для службових собак, які натреновані на розмінування територій, пошук небезпечних предметів і речовин, а також на пошук тіл загиблих. Суспільному розповіла, що цього року вперше в Україні отримала патент на дизайн цієї захисної амуніції для тварин і застосовує її на власному собаці.
За словами Тетяни Славінської, стати кінологинею вона вирішила після того, як її чоловік повернувся додому з російсько-української війни у 2015 році.
“Я в той час працювала економісткою. Коли чоловік повернувся із зони проведення бойових дій, я дуже хвилювалася за нього. Переживала, аби в нього не було посттравматичного синдрому. Перше, що спало тоді мені на думку, це — завести собаку. Але спочатку я зайнялася спеціальною підготовкою. Бо кінологія — це окремий вид спорту. Це IGP. Потрібно було опанувати послух, захист та слідчу роботу. Перші півтора року чоловік постійно був поруч. Кожного разу він ходив зі мною на дресирування собаки. Чоловік був неабияк зацікавлений”, — сказала Тетяна Славінська.
Саме тоді у подружжя з’явився пес на прізвисько Драйв. Це — бельгійська вівчарка Малінуа. Але з часом, зі слів Тетяни, пес виконував місію не тільки собачого терапевта, — його жінка почала залучати для розмінування територій та пошуку небезпечних речовин і предметів. А відтак йому знадобився захист.
“Коли розпочалося повномасштабне вторгнення військ РФ в Україну, то перше питання, яке для мене поставло, це — як я можу захистити свого собаку. Я почала цим неабияк цікавитися. Зокрема, як це відбувається за кордоном, як в Україні, якою буває амуніція чи інше спорядження для захисту службових собак, які її параметри, яка конструкція. Багато знайомих — хлопців-військових із передової передавали мені закордонні бронежилети. Я дивилася на них, вивчала. А потім одного дня створила власний ергономічний бронежилет для собак”, — розповіла кінологиня.
Тетяна Славінська сказала, що під час розробки дизайну бронежилету для службових собак вона радилась із місцевими ветеринарами.
“Дизайнером захисної амуніції для тварин була я сама. А моделлю слугував мій пес Драйв. Плюс — ми це робили у співпраці із ветеринаркою-профі, яка у ході розроблення ноу-хау відразу вказувала мені, що саме у розробці не так, що є зайвим, на яку кістку чи життєво важливі органи тварини це може тиснути або що заважає рухові собаки. Без допомоги ветеринарки-науковиці, без знання будови тіла собаки у мене нічого б не вийшло”, — сказала кінологиня.
Службовий собака Драйв в амуніції. Фото надала Тетяна Славінська
За словами Тетяни Славінської, бронежилет для службових собак вона створила 2 роки тому, а в липні цього року отримала патент на їх серійне виробництво.
“Виробник український. Це — я. Патент зареєстрований на мене. Я перша людина у нашій країні, яка отримала патент на виготовлення бронежилетів для тварин. Називається мій винахід “Вартовий К-9″. Тому що собака вважається таким, що завжди на варті. А К-9 — це міжнародна абревіатура службових собак”, — розповіла житомирська розробниця ноу-хау.
Верхній чохол бронежилету, каже Тетяна Славінська, складається із тканини кордури, яку використовують під час виробництва військової амуніції. А всередині, з її слів, замість кевлару, з якого виготовляють пластини для бронежилетів, —високомолекулярний поліетилен.
“Він кращий за кевлар, адже за однакової площини він важить на третину менше. Також він не боїться так, як боїться сам кевлар. Якщо уламок чи куля проб’є бронежилет і пошкодить верхній шар, то кевлар можна викинути, а високомолекулярний поліетилен буде служити далі. Також він не боїться відкритого сонця, як кевлар”, — сказала кінологиня.
Наразі Тетяна Славінська здобуває фах ветеринара в одному із житомирських закладів вищої освіти. Разом зі своїм службовим собакою Драйвом бере участь у розмінуванні територій Миколаївської та Харківської областей. Зі слів жінки, вона та її пес пройшли навчання з розмінування у Камбоджі та тренувальний курс в Україні.
“Зараз я працюю у гуманітарному розмінуванні за допомогою собак. У мене 2 робочі собаки, і з ними я працюю там, де потрібно. Я отримую велике задоволення, коли собаки щось знаходять, а після цього підходять демайнери і виявляють вибухонебезпечні предмети”, — розповіла Тетяна Славінська.
З інформації житомирської кінологині, сапер за день може розмінувати до 25 квадратних метрів небезпечної ділянки. Водночас за допомогою участі службового собаки за цей час він може розмінувати територію у десятки разів більшу.
“Дуже хотілося б, щоб наше суспільсьво більше поважало працю службових собак та кінологів, адже сьогодні ці тварини шукають загиблих, рятують людей під завалами після російських обстрілів і разом із саперами беруть участь у розмінуванні небезпечних територій. Неможливо переоцінити такий їхній внесок”, — сказала житомирська кінологиня Тетяна Славінська.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації