Репортаж із пунктів безкоштовної діагностики у Житомирській області
ЖИТОМИР. Невелика кімната на шостому поверсі в центрі міста, приємна атмосфера, чай на столику. Нічого не нагадує про лікарню. «Спеціально, — пояснює Наталія Абдулкадирова, координаторка програми фонду «Нехай твоє серце б’ється». — Люди з груп ризику часто мають негативний досвід спілкування з медициною. Тут має бути безпечно».
Епідемія, про яку не говорять
В Україні офіційно зареєстровано понад 250 тисяч ВІЛ-інфікованих. За оцінками Центру громадського здоров’я, ще близько 80 тисяч живуть із вірусом, не підозрюючи про це. Третина.
«Проблема не в тому, що немає де протестуватися, — каже один із лікарів-інфекціоністів із 15-річним стажем. — Проблема в головах. У нас досі вважають, що ВІЛ — це про когось іншого. Про маргіналів, наркозалежних, секс-працівниць. Але сьогодні моя типова пацієнтка — це 35-річна заміжня жінка з вищою освітою».
Статистика підтверджує: гетеросексуальний шлях передачі становить майже половину нових випадків інфікування. Жінка, чоловік якої «раз чи два» зрадив. Чоловік, який «одного разу не подумав про презерватив». Підліток, який експериментував із наркотиками на вечірці.
Хто ризикує найбільше
Сидимо в одному з пунктів тестування на вулиці Покровського. Соціальний працівник Рустам розповідає, з ким вони працюють щодня.
Споживачі наркотиків — найбільша група ризику. «У них зазвичай купа причин не йти до звичайної поліклініки, — пояснює він. — Страх, що про них повідомлять у поліцію. Страх осуду. Просто страх».
Дмитро (ім’я змінено), 29 років, прийшов сюди вперше два роки тому. «Я колов три роки. Потім зав’язав, але думка про тест не давала спокою. Відкладав, відкладав… А потім побачив їхню рекламу в Instagram. Було написано: “Без питань, конфіденційно”. Прийшов наступного дня».
Секс-працівниці — друга велика категорія. За законом в Україні проституція заборонена, що автоматично штовхає жінок у тінь. «Вони не можуть вимагати від клієнта презерватив, бо часто не мають вибору, — каже Вікторія, психологиня програми. — Не можуть піти в жіночу консультацію, бо бояться розпитувань. Ми для них — єдина безпечна опція».
Як це працює
П’ятнадцять хвилин — стільки потрібно від входу до результату.
Сучасні експрес-тести визначають не лише антитіла (які з’являються пізніше), а й антиген p24 — білок самого вірусу. Це скорочує «період вікна» до двох тижнів. Точність — 99,6%.
«Найважче — це очікування результату, — ділиться Юрій, соціальний працівник. — Люди сидять, мовчать. П’ятнадцять хвилин для них — як вічність. Коли бачу негативний результат, завжди відчуваю полегшення разом із ними».
А якщо позитивний? «Тоді ми ніколи не залишаємо людину саму, — каже Юрій. — Розмовляємо, пояснюємо, що це не кінець. Домовляємося про підтверджуючий тест. Даємо контакти інфекціоніста. Супроводжуємо до першого прийому, якщо треба».
Концепція «Н=Н» (невизначуване вірусне навантаження = непередаваність) змінила все. Людина на ефективній терапії не заразна. Крапка.
Чому не йдуть
Дослідження показують: дві третини людей із груп ризику свідомо уникають тестування. Причини різні, але корінь один — страх.
Страх дізнатися правду. Страх, що про це дізнаються інші. Страх осуду. Страх втратити роботу, друзів, партнера.
«У нас була жінка, яка відкладала тест три роки, — розповідає Наталія Абдулкадирова. — Вона знала, що ризикувала. Знала, що треба перевіритися. Але не могла переступити поріг. Коли нарешті прийшла, виявилося, що вірус у неї вже прогресував. Ще рік-два — і могло б бути запізно для ефективної терапії».
Інша причина — банальна необізнаність. Багато хто досі вважає, що ВІЛ передається через поцілунки, рукостискання, спільний посуд. Або, навпаки, думають, що один незахищений контакт «не критичний».
«Правда в тому, що ризик є завжди, — каже Наталія. — Навіть один раз. Навіть із “перевіреним” партнером. Бо ви ж не знаєте, чи перевірявся він насправді».
Куди йти
Шість пунктів тестування працюють у чотирьох містах області:
- Житомир: вул. Покровського, 28 та вул. Мала Бердичівська, 25
- Коростень: вул. Грушевського, 7
- Бердичів: вул. Здоров’я, 1
- Звягель: вул. Військової доблесті, 22 і вул. Шевченка, 29
Тестування безкоштовне. Конфіденційне. Без питань про те, чим ти займаєшся. Результат — за декілька хвилин. Якщо потрібно — психологічна підтримка та супровід до лікаря.
«Ми не рятуємо світ, — підсумовують у фонді «Нехай твоє серце б’ється». — Ми просто хочемо, щоб людина, яка прокинулася вранці з неприємною думкою “а раптом…”, могла прийти і дізнатися. Без сорому. Без страху. Просто прийти й дізнатися. Бо знати — це завжди краще, ніж гадати».
Корисна інформація:
- Карта пунктів тестування: testporuch.phc.org.ua/orgs/ntsb
- Коли тестуватися: через 2 тижні після ризикованого контакту (експрес-тест) або через 3 місяці (для остаточного виключення).
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації