На Михайлівській з’явилася особлива локація — пам’яті.Тут відтепер працює електронна Книга пам’яті полеглих за Україну Житомирської громади.
На екрані — обличчя й імена. Ті самі, що викарбувані на Алеї Героїв. Тут зібрана інформація про Захисників і Захисниць України, які загинули/померли з 2014 року.
Книга структурована за роками та місяцями. Поруч із біографіями — світлини Героїв у мирному житті. Бо пам’ять про них — це не лише про війну, а й про усмішки, захоплення, родину, про плани, які …обірвала війна.
Пані Ірина вдивляється у чорно-білу світлину свого сина. На ній маленький Дмитро з телефоном у руках. Є інша фотографія — вже після 9-го класу. Є й військові світлини…
Дмитро Твардовський народився у 1979 році в Житомирі. Та більшу частину життя — понад 25 років — прожив у Чернівцях. Коли почалася повномасштабна війна, без вагань став на захист України. Загинув 21 листопада 2024 року біля села Урожайне Донецької області.
«Ця Книга дуже потрібна. Ви бачите, скільки людей сьогодні тут. Мій син був сміливий, добрий, чуйний, веселий. Найкращий син. Дійсно найкращий для мене».
Наталія Ніколаєва гортає сторінки Книги пам’яті. Її син загинув 29 червня 2023 року на Донецькому напрямку, біля села Діброва.
«Він підписав контракт, служив у 95-й бригаді. 28 червня ми з ним говорили востаннє… Мій син — це моє життя. Він любив футбол, риболовлю, дуже любив природу… А тепер у цій Книзі — моє життя».
Наталія Золотухіна береже в серці спогади про свого сина Данила. Він загинув 26 березня 2022 року біля населеного пункту Кам’янка.
«Ми дуже довго його шукали… І лише через 12 місяців повернули до нас. Це був золотий син. Данило був у збірній України з тхеквондо, мав чорний пояс, навчався в Одесі. Його стихією були стрибки з парашутом. Його хвалили, і ми з чоловіком завжди пишалися ним. А ще він завжди купував квіти у бабусь…», — згадує мама Героя.
«Ця Книга — символ честі й гідності. Внесення до неї імен — це публічне визнання подвигу та героїзму. Наразі тут 780 Захисників і Захисниць, які віддали життя за Незалежність України», — говорить заступник міського голови Олег Смаль.
Книга доступна для всіх: панель можна опустити на зручний рівень для людей на кріслах колісних, а спеціальна позначка «око» змінює кольори для кращої видимості людям із порушенням зору.
Наповненням Книги займається управління у справах ветеранів війни міської ради. Якщо ви раптом не знайдете в ній імені свого рідного чи побратима — повідомте про це:
usvv@zt-rada.gov.ua
098 658 60 65
Книга функціонує з 07:00 до 22:00. Поки пошук за іменами ще не працює, адже вона в тестовому режимі. Та вже сьогодні біля неї зупиняються рідні, друзі, побратими. Зупиніться і ви. Серед міської метушні — бодай на хвилинку…
Ця Книга ще не має останньої сторінки. Житомир продовжує її писати. На жаль…
Вічна слава Героям, чиї імена залишаються з нами назавжди…
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації