: до Небесного воїнства став навічно Алік Тамілін
19 вересня Радомишльську громаду знову зібрало воєдино спільне горе. Над містом і селами тяжко нависла скорбота: цього дня у Радомишлі та Борщівському старостинському окрузі проводжали в останню дорогу свого земляка — відважного Воїна, Героя, який за свободу України віддав найдорожче — власне життя.
«На щиті» повернувся додому старший сержант Алік Ігорович Тамілін, командир відділення радіоелектронної боротьби 2-го загону спецпризначення.
Народився Алік 23 травня 2003 року в мальовничій Меньківці. Тут пройшли його безтурботні дитячі роки, тут він пізнавав перші радощі й мрії. Після здобуття середньої освіти він зробив свій вибір — шлях честі й мужності, присвятивши життя військовій службі. 22 листопада 2021 року уклав контракт зі Збройними Силами України. Пройшов навчання, загартував характер і став у стрій тих, хто щодня бере на себе тягар боротьби за свободу держави.
Він був світлою, щирою людиною, завжди готовою простягнути руку допомоги. Для друзів і побратимів — надійний, відданий, вірний. Його молодість світилася оптимізмом і жагою до життя. Але кривава війна безжально відібрала в нього шанс на майбутнє: створити власну родину, ростити дітей, будувати плани.
Аліку назавжди 22…
Згорнутий у синьо-жовтий стяг, його домовину на руках несли побратими. В останній путь за воїном ішли батько, бабуся, рідні й близькі, друзі та земляки. Обличчя багатьох було зрошене сльозами — адже кожен розумів: із життя пішов надзвичайно світлий юнак, який міг стати окрасою нашої громади, але обрав служіння Україні.
На сільському кладовищі Борщева лягло тіло Героя. Урочисті залпи почесної варти розітнули тишу й сповістили світові: спочив воїн, який до кінця залишився вірним присязі та Україні.
Вічна і світла пам’ять Герою! Його ім’я золотими літерами вписане у літопис Свободи та Незалежності України.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації