Відомий житомирський дослідник Віктор Канчура оприлюднив новий допис в соціальній мережі «Фейсбук»: Про Житній – вийшло аж три частини.
Житній в Житомирі: озеро, болото, базар, культурний центр, тварини і люди.
Хочете швидко взнати що за мешканці населяють те чи інше місто чи містечко – завітайте на ринок, чи стихійний базар чи де там вони ще торгують. Отримаєте соціологічний зріз місцевої громади. Мені найближче це зробити на Житньому.
Житній ч. І
На ринку багаті нагулюють апетит, бідні намагаються щось дешевше купити. Розумні люди радять ніколи не ходити на базар голодним й не ходити туди відразу після отримання якохось грошей – бо накупляєш усього непотрібного. Зранку до темна тут хтось щось продає, хтось купує, хтось жебракує, хтось проповідує, хтось просто тиняється. А ще люди на ринку просто прогулються, розважаються. А ще на Житньому бурхливо розвивається житомирська народна міська культура. Хтось, можливо, і скривиться на таку культуру, але які мешканці – така й культура. Сорочинський ярмарок, наприклад, – частина нашої культури… А ще на ринку й навколо живуть тварини.
Знавці стверджують, що колись на цьому місці було Хлугове ( чи Хлупове ) озеро, потім величезне болото під назвою Пнево. Згодом міський сад. Принаймні, коли 1896 року до Житомира провели вузькоколійну залізницю, міський сад вже був. Вважається що його насадили у 1860-х роках після осушення болота за проектом житомирського інженера Григорія Милова. На карті Житомира 1915 року сад ще позначений. Згодом Житній базар. Сьогодні він кооперативний. Житній і територія навколо наповнена усілякою торгівлею, офіційною і стихійною. Є і якісь «дочірні» ринки: до Житнього додався ще й «Хлібний» і, звісно ж «Барахолка» (див світлини.) Є й дивні назви – «Люба К В» (див світлину) Що то за Люба і чим вона торгує здогадайтеся самі. Є й гарні лавочки з дивними оголошеннями «По фарбовано».
Хтось продає вирощені особисто продукти, але значна частина торгівців перепродує придбані у виробників. Хтось зранку штурмує ближні «Секонд Хенди» і тут же, на Житньому, перепродує придбані там речі. Інші працюють як звичайні магазини, навіть безготівкову оплату приймають. Зрозуміти ціноутворення на Житньому у Житомирі поки що не спромігся ні один економіст. Навіть Нобелівським лауреатам з економіки на Житньому робити нічого. Ваші економічні закони тут не діють. Бо всі всіх намагаються обманути… На цьому стоїть українська ринкова економіка. Ось такі світлини з життя Житнього у різні часи його історії, старі й сучасні.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації