Відмова від обіду – найкраще характеризує те, що було на Алясці. Шанс, який ми мали на щавершення війни розбився об рюриків, половців та австрійські штаби. Отже, що далі?
1. Страхи (істерія) багатьох українців про те, що Трамп нас здасть виявилися, мʼяко кажучи, перебільшеними. Варто відразу зазначити, експерти, які розганяли цю істерію сьогодні вигадають масу нових страшилок, але факт залишається фактом: нас ніхто не здав.
2. Російська ідея бізнес-угоди в обмін на території, схоже не спрацювала. Сторони домовилися продовжити діалог, але його потенційна результативність, різко зменшується.. Путін, схоже, виторгував собі трохи часу. Але він програв найголовніше: мобільність. Він різко звузив собі поле для маневрів і, де-факто стрімко падає в обійми Китаю. Із технологічного васалітету він прискорює рух в сторону політичного васалітету..
3. Судячи з усього, переговори нижчого рівня ще продовжаться, але вони, схоже, мають не багато шансів на логічне завершення. Якщо протягом двох місяців не буде досягнуто якихось результатів (вірогідність низька), ми перейдемо в наступну стадію: питання війни буде вирішуватися в ході переговорів Китай-США. Іншими словами, нове переговорне вікно можливостей відкриється не раніше кінця року, а реально, весною 2026 року.
4. Для нас тепер є два головних питання: чи оголосить Путін мобілізацію восени (вірогідність вище 50%) та як буде зверстано російський бюджет-2026? У Путіна є дві опції : збільшити видатки на війну в ущерб інфраструктурі та соціалці або залишити видатки на рівні 2025 року. Від цього залежатимуть можливості російського ВПК та армії.
5. Санкції проти Індії почнуть працювати і Путін вже до кінця року зіткнеться з втратою третини нафтових доходів (простіше кажучи, вторинні санкції будуть впливати на економіку РФ).
Вадим Денисенко
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації