1. Все, що зараз робить Трамп по відношенню до Росії – це підготовка до переговорів з Китаєм. Якщо простіше, Трамп пробує ослабити союзників Китаю і парарлельно добивається того, щоб Пекін показав: він не готовий іти на допомогу своїм сателітам.
2. Логіка Вашингтона була наступна: ударити тарифами по Бразилії, щоб показати, що Китай нічим не зможе допомогти своєму головну партнеру в Південній Америці і налякати Індію, щоб та відмовилася від закупівлі російської нафти, тим самим, нанісши дуже болючий удар по російській економіці.
3. По Бразилії ми зрозуміємо чи добився чогось Трамп протягом наступних кількох місяців. А от щодо Індії, то Делі тримає паузу. Паузу, яка грає проти нас. Індія – це не про принципи. Це виключно про гроші і заробітки. Нинішня модель співпраці з РФ ідеальна для індусів. Але мова йде не лише про нафту. Мова йде про міжнародний транспортний коридор Північ-Південь, який дозволяє Індії скоротити морську логістику до Європи на 8-10 днів (здешевити їх на третину) і дозволяє оминати ризики повʼязані з Пакистаном (читай Китаєм). І тут ключовими партнерами Індії є Іран та РФ. Головні учасники цього коридору – Індія, Іран, Росія, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, частково Вірменія та Білорусь.
4. Делі зараз знаходиться не лише перед нафтовою дилемою, але й перед складним геополітичним вибором (між іншим, головним конкурентом Росіі в північному коридорі є Туреччна, яка дуже хотіла б переправити потоки з російського напрямку через себе). Взагалі, шкода, що у нас ніхто не мислить категоріями логістичних коридорів, а ми живемо в ілюзіях про дружність чи не дружність країн, але це я так, просто про наболіле.
Я все ще залишаюся при думці, що після певних торгів Індія піде на пропозицію США. Але, не виключено, що це може зайняти значно більше часу ніж це хотів би Трамп. Моді грає в гру: потягнути час. Бо кожен день – це десятки мільйонів доларів.
5. Процеси запущені Трампом все одно приведуть до того, що Путін змушений буде сісти за стіл переговорів з Зеленським. Але, якщо протягом наступних днів Індія не піде на поступки Вашингтону (а вірогідність цього, на жаль, зменшується), ми маємо розуміти, що вірогідність результативних перемовин найближчим часом різко падає. І тоді ми знову переходимо до сценарію, де переговорне вікно можливостей відкриється не раніше кінця 2025 початку 2026 року.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації