Реагуючи на інформацію, оприлюднену в соціальних мережах щодо можливого забруднення річки Тетерів у місті Житомир (зі сторони Шпаковського провулку), державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища провели обстеження прибережної зони водойми.
В процесі обстеження було зафіксовано скид води з водоочисної станції КП «Житомирводоканал», при візуальному огляді — вода прозора, без стороннього запаху.
Водночас у річці спостерігалось (https://polissyareg.dei.gov.ua/post/3250) природне цвітіння води, ймовірно зумовлене сезонними коливаннями температури та підвищеним вмістом органічних речовин.
Довідково: «Цвітіння» або ж евтрофікація водойм — це природне явище, яке проявляється у зміні забарвлення води як наслідок масового розмноження мікроскопічних водоростей (фітопланктону). Вода з прозорої стає мутнувато-зеленою, а згодом і зовсім набуває яскравого темно-зеленого кольору.
Найпростіші водорості, зокрема й синьо-зелені (ціанобактерії), є невід’ємною частиною кожної водойми й особливо поширені в стоячій воді та річках із повільною течією. Синьо-зелені водорості активно розвиваються при температурі води від 20 °C. Їхній розвиток посилюється за наявності у воді достатньої кількості фосфоровмісних та азотовмісних органічних сполук.
Що призводить до надмірного утворення фітопланктону?
На розмноження й активність синьо-зелених водоростей впливає низка чинників, зокрема:
• метеокліматичні — швидкість вітру, температура довкілля, інтенсивність сонячного випромінювання, опади;
• гідрологічні — прозорість води, швидкість течії;
• біологічні — мікрофлора, характерна для тієї чи іншої водойми, тощо.
Безумовно, динаміка, з якою відбувається процес «цвітіння» води в останні роки, є наслідком антропогенного впливу, зокрема діяльності людини, а саме:
– розорювання прибережних захисних смуг сприяє потраплянню до водних об’єктів мінеральних та органічних речовин, особливо азотних і фосфатних добрив;
– зарегульованість водойм, тобто створення водопідпірних споруд (дамб) і перекриття водотоків, сповільнює швидкість течії та сприяє подальшому замуленню водойм.
Для боротьби з евтрофікацією застосовують органічні й неорганічні альгіциди або механічно видаляють водорості. З профілактичною метою у водойми можуть вносити мікробіологічні препарати чи вселяти хлорелу.
Окрім цього, дієвим методом є зариблення водойм рослиноїдними видами, зокрема: товстолоб, короп, білий амур, щука, судак. Такі риби є біологічними меліораторами водойм.
Навесні Екоінспекція повідомляла (https://polissyareg.dei.gov.ua/post/2907), що інспектори взяли участь у зарибленні Басівкутського водосховища в Рівному білим товстолобом, який вважається ефективним меліоратором водойм.
Державна екологічна інспекція Поліського регіону
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації