Сьогодні у загарбницькій війні Росії проти України світова та і, частково, українська громадськість бачить передусім військову і політичну боротьбу агресора за наші території, сировину, ресурси, не помічаючи найважливішого – культурного підґрунтя війни, глибоко пов’язаного із українською історією та ідентичністю.
Російська імперія, росіяни крім багатовікових завоювань і колонізації територій окремих країн з метою продовження існування імперії, привласнили, вкрали у нас дуже важливий елемент української культурно-мовної спадщини: найдавніші рукописи, написані русинами-українцями в Києві, на Волині, в Галицькій землі в XІ – XIV століттях.
Ці тексти, написані на теренах нинішньої України церковнослов’янською – літературної тоді мовою, пізніше були названі московитами «дрєвнєрускімі» і використані ними як головний доказ ніби то існування в давні часи «триєдиного» народу в «єдіной общності русского міра».
Деколонізація слов’янських знань у цій сфері є складним викликом не тільки в Україні, і особливо – за кордоном. На сьогодні абсолютна більшість вчених-славістів, тобто тих, хто науково вивчає та викладає слов’янські мови, історію, культуру слов’янських народів, в провідних (і не тільки) університетах Європи й Америки послуговується саме цією – російською, імперською версією «дрєвнєруского язика» в «єдіной общності русского міра», навчаючи студентів, аспірантів викривленим «знанням», де Україні і українському місця немає. Із тих самих імперських причин всі російські режими як в себе, так і за кордоном, століттями і десятиліттями нав’язували в один голос цю версію: однаково цинічно робив це як царський режим, так і радянський, а сьогодні – путінський. Наслідки ми бачимо.
Вчора в Києві в просторі «Urban Space 500» відбулася презентація книги, написаної за результатами багаторічних досліджень Віктором Мойсієнком та Йоанною Ґеткою «Спочатку було Слово… Від мовного узусу – до літературної норми». Ця книга доказово і вщент розтрощує російську пропаганду, засновану на псевдонауковій брехні і повертає нам наші давні рукописні джерела, нашу давню літературну мову, початки якої сягають глибокої давнини.
Віктор Мойсієнко – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Житомирського університету імені Івана Франка, член-кореспондент Національної Академії Наук України, сьогодні – військовослужбовець, лейтенант Збройних Сил України.
Йоанна Гетка – доктор наук, професорка Варшавського університету, директорка Інституту міжкультурних досліджень Центрально-Східної Європи .
На презентації, куди мав бути честь запрошеним, і яку модерував Вадим Денисенко – аналітик, доктор наук, автор книги «Як зруйнувати русскій мір», а організовував Володимир Титов – журналіст, активний громадянин Житомира, бачив і спілкувався з багатьма достойними людьми як киянами, так і житомирянами. Всі вони щиро і високо оцінили роботу Віктора Мойсієнка та Йоанни Гетки.
Автор: Vitaliy Melnychuk
В електронному варіанті на сайті видавництва UW спочатку йде польськомовна версія книги, а потім із сторінки 264 – українськомовна версія. Публікація за ліцензією Creative Commons Attribution 3.0 PL (CC BY 3.0 PL) (повний вміст шаблону доступний за адресою: https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/pl/deed.uk).
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
