Ключі, дощ і піар: у Житомирі знову «урочисто» вручали шкільні автобуси, або чому у Житомирі зовсім не хочуть відвикати від совдепії! Прямо таки – як хвороба!
Ще раз про автобуси, які 30 травня були вручені представникам громад Житомирщини, як шкільний автотранспорт. Їх, автобусів, було 27. Десять із них, були обладнані спеціальними підйомниками для дітей, які залучені до інклюзивного навчання. Вартість усіх 27-ми автобусів, які мали стати новим шкільним автотранспортом у громадах Житомирщини, сягала майже 100 млн. гривень. 70% коштів на закупівлю шкільних автобусів давала держава, а 30% коштів надійшли із бюджетів громад. Ось, власне, й уся інформація, яку треба було знати людям, дітям, педагогам і звичайно – жителям усієї області.
Але керманичі області вирішили, що лише однієї інформації мало, бо людям треба ще й картинка. І таке картинне дійство у Житомирі проходило майже годину, коли на Новому бульварі навпроти корпусу наукової бібліотеки зібрали не лише представників двох десятків громад Житомирщини, але й ще майже півсотні чиновників, помічників, радників і консультантів, які мусили бути поряд із високим начальством.
Іноді складається враження, що автобуси «Богдан», які передаються чи переправляються до шкіл у громадах Житомирщини, виготовлені у самому приміщенні Житомирської військової адміністрації. Інакше чому керівники області, народні депутати України так пишно, яскраво і урочисто влаштовують загалом рядові, буденно звичні церемонії із врученням ключів від новеньких автобусів? Нічого героїчного і визначного у тому, що держава за співучасті громад виділила для потреб освітян Житомирщини 27 шкільних автобусів, немає і бути не може. Адже автобуси, як і книжки, як і парти, як і вчителі, потрібні для навчання дітей. І тільки! Тому для чого відривати людей від щоденних клопотів, для чого із Овруча, із Радомишля, із Любара чи Баранівки до Житомира отримувати шкільні автобуси прибули не лише очільники громад чи їх заступники, але й начальники відповідних відділів освіти? Звісно ж, із водіями, які, власне й поїдуть на новеньких автобусах додому: в Овруч, в Андрушівку, Любар чи Баранівку.
Але давайте про це, що відбулося, як церемонія, поговоримо детальніше. Ось для початку зауважимо, що вже о 10-й ранку вулиця, що веде до Нового бульвару, була перекрита для автомобільного руху і порядок у цьому місці забезпечувати аж двоє поліцейських. Далі – більше: до місця проведення урочистостей прибуло ледь не півсотні чиновників, які становили таку собі групу підтримки для начальства, яке також було представлене не так щоб вже й скромно. Адже, окрім голови військової адміністрації В.І.Бунечка, на церемонії урочистої передачі шкільного транспорту, були «зами» голови військової адміністрації, і радники, і помічники – консультанти. Якщо про помічників –консультантів, то це про тих, хто при нардепах. А нардепів для вручення 27 автобусів було аж три – Богдан Кицак, Сергій Кузьміних і Арсеній Пушкаренко. Народ не надто уважно слухав промови та виступи Віталія Бунечка і депутатів Верховної Ради, а більше все ж таки уваги звертав на Сергія Кузьміних, про якого кілька днів тому говорили деякі ЗМІ України, як про ухилянта у ході судового процесу у справі по звинуваченню в отриманні хабара.
У розпал церемонії, як на зло, ще й дощ розпочався, і людям стовбичити під дощиком було не дуже комфортно. Нардепи нікуди не поспішали, тому настановче слово сказати зібраному на Новому бульварі народу було кому. Дощ не думав вщухати, а начальство і чиновництво вели себе так, наче зо два роки не бачились. Віталій Бунечко виголосив промову, у якій надав всю відому й невідому інформацію щодо нових шкільних автобусів. Далі, здавалося б, і сказати вже не було чого. Однак нардеп Богдан Кицак сказав про те ж саме, але з погляду небожителя-киянина. Що казав у своєму виступі Сергій Кузьміних, ніхто не пам’ятав, бо аудиторія у цей час згадувала, скільки часу минуло відтоді, як детективи «накрили» нардепа із тими злощасними півмільйона гривень. Потім біля мікрофона з’явився ще один нардеп, який очолює Житомирську обласну партійну організацію «Слуг народу». Звісно ж, це Арсеній Пушкаренко і про нього тут же, у натовпі зібраного під дощем народу, також заговорили. В основному про трохи «залежані» цукерки, які Арсеній дарував дітям під час однієї зі своїх зустрічей.
Після промов і всього сказаного настав час фотографування, а журналісти, яких на процедуру вручення шкільних автобусів набігло досить багато, оточили віп-персон. Ну, було ясно, що Бунечко зміг щось казати про подію, яка тут відбувалася. Хоча, якщо чесно, говорити про автобуси особливо було нічого. Якщо по темі – то краще вже про дороги. А ось народним депутатам використовувати збори виборців під стінами наукової бібліотеки для власного піару не варто було. Якщо хочете, панове обранці, поспілкуватися із людьми, їдьте до села, побувайте на сесіях місцевих громад, поспілкуйтесь із батьками тих дітей, які їздять до школи на нових автобусах. Там вас і побачать, і оцінять, і зрозуміють. А тут, у центрі Житомира, під об’єктивами телекамер, ловити насправді нічого. Так, для годиться, можна побути, щось сказати і знову зникнути. Як це зазвичай буває. То ж у підсумку – нічого нового і все по старому. Хоча, автобуси для шкіл таки новенькі. І гарні!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації