Сьогоднішня атака на Україну і, хай пробачать мене інші регіони, особливо на Київ, – це примушування до підписання договорів.
Але давайте спробуємо зрозуміти, що стоїть за ширмою слоганів, які сипляться з різних сторін.
1. Я вважав і вважаю, що в основі нинішньої ситуації (пропозиції США) лежить угода запропонована Дмітрієвим під час першої зустрічі в Ер-Ріяді. Я про це багато писав, але повторю: Путін запропонував США продавати російські підсанкційні товари в «Недружні країни» (перш за все ЄС). Це десятки мільйонів доларів по року вже сьогодні. Інвестиціі в видобуток енергоресурсів чи Арктику – це поки лише ширма. В обмін на це США добивається зняття санкцій зі сторони ЄС.
2. ЄС, я впевнений, буде готова до цих угод, але виключно в обмін на вирішення питання мит плюс безпекового фактору (питання України та парасолька НАТО). І , безумовно – це питання Гренландії. Україна зараз – це щит, яким ЄС прикривається для вирішення своїх екзистенційних проблем.
3. Путін вважає, що його позиція win-win. Зняття санкцій – перемога. Продовження війни без допомоги США він розцінює позитивно. Але для нього зараз пріоритет – санкціі. Через обвал ціни на нафту і реальну технологічну деградацію Путіну потрібне зняття санкцій. Плюс він розуміє, що в нинішній ситуації він виходить на пряму комунікацію з США і може отримати люфт в комунікації з Китаєм.
4. Наша зовнішньополітична гра, наскільки я її розумію, – продовження ідеї розвалу Росії вже сьогодні.
5. З того, що можна зрозуміти з заяв Трампа – він вирішив відтермінувати введення ультиматуму ще на пару тижнів. І зараз ми не маємо просто права розсваритися з США. Як би це складно не було.
Автор: Vadym Denysenko
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації