Битва за активи “Юніграну”: фірму Сергія Шапрана, на яку переоформили “золотий” спецдозвіл, можуть оголосити банкрутом через сумнівний борг у $5 тисяч?
Отримав майно вартістю в сотні мільйонів, але може стати “банкрутом” через борг у 5 тисяч доларів? Бізнесмен Сергій Шапран опинився у фокусі уваги СБУ та медіа через імовірні схеми з виведенням з-під санкцій і привласненням коштовних активів групи компаній “Юнігран”. Як структура ділка переоформила на себе спецдозвіл на видобуток граніту на Житомирщині і чому тепер її банкрутять?
Як мільйонні активи виводять з-під санкцій і до чого тут схема з можливим штучним банкрутством коростенської фірми Шапрана? Розбирався журналіст СтопКору Ігор Хмурий.
Ми вже висвітлювали деталі скандальної угоди між колишнім власником групи “Юнігран”, підсанкційним Ігорем Наумцем та його “наступником” – підприємцем Сергієм Шапраном. Останній начебто пообіцяв Наумцю “вирішити проблеми” з арештом активів в обмін на половину бізнесу. У підсумку через фінансові схеми з кредитами та підставними фірмами майно “Юніграну” фактично перейшло до рук структур Шапрана. А Наумець заявив, що його підставили.
Один з ключових активів “Юніграну”, за який триває суперечка між Наумцем та Шапраном, – спецдозволи на видобуток.
“Це настільки важливий та ласий шматок, що його навіть окремо виводили з-під санкцій через суд на короткий проміжок часу, щоб переписати на дніпровські дублікати кар’єрів. За цей фінт на горіхи дісталося посадовцям Держгеонадр. Вони якось не побачили інших рішень судів, що забороняли відчуження спецдозволів, та допомогли Шапрану їх переписати. Щоправда, наразі офшорна компанія Наумця намагається оборудку відкатити, а за справу навіть взялася СБУ“, – зазначає розслідувач Ігор Хмурий.
Шлях спецдозволу: як Коростенський граніт опинився у Дніпрі
14 листопада 2023 року голова Держгеонадр Сергій Дехтяренко підписав наказ №532, де серед іншого фігурував спецдозвіл №634 на видобуток граніту в Коростені. Його початковим власником був бізнесмен Наумець, однак дозвіл тимчасово вивели з-під санкцій та передали на дніпровську компанію “Новел Пром”. Після цього право на видобуток швидко опинилося у “Коростенській видобувній компанії” Шапрана, яка була зареєстрована всього за три місяці до цих подій.
Журналісти СтопКору намагалися поставити запитання безпосередньо представникам Держгеонадр, але модератори онлайн-пресконференції не допустили їх до заходу. Водночас ситуацією зацікавилась СБУ, а Наумець через офшорну компанію намагається скасувати угоду.
Банкрутство за $5 тисяч: чи була це підготовлена схема?
Щойно компанія Шапрана отримала спецдозвіл, як проти неї подали позов про банкрутство. Причиною став нібито несплачений борг у розмірі 5 тисяч доларів. Позивачем виступила фірма “МІКАРТ”, яку під час повномасштабного вторгнення переписали на Інну Небесну – жінку, що фігурує у низці скандальних справ, включно з можливими “оборудками” у Миколаєві та Черкаській області.
За інформацією журналістів, ще в серпні 2023 року Шапран уклав договір із “МІКАРТ” на купівлю верстата за 250 тисяч гривень, але не перерахував кошти вчасно. Однак обладнання все ж було поставлене. А вже 11 листопада, за три дні до переоформлення спецдозволу, пані Небесна висунула претензію щодо боргу.
Цікаво, що офіційна адреса “МІКАРТ” виявилася фіктивною: у приміщенні працюють інші орендарі, а компанія ніколи не займалася надровим устаткуванням. Проте саме вона ініціювала банкрутство “Коростенської видобувної компанії”, і розгляд справи було призначено на 25 березня у Дніпрі.
Суд вирішить долю спецдозволу
Якщо суд визнає банкрутство компанії Шапрана, спецдозвіл №634 знову опиниться у підвішеному стані. Це створює ризик для подальшої передачі дозволу іншим зацікавленим особам.
Розслідування СтопКору показало, що схема могла бути добре продуманою: спочатку спецдозвіл переоформили на нову компанію, а потім її поставили під загрозу банкрутства. Чи було це спробою уникнути відповідальності, чи елементом конкурентної боротьби? Ми продовжуємо стежити за процесом.
Нагадаємо, бізнесмен Сергій Шапран також опинився в центрі скандалу, пов’язаного з імовірним виведенням залізничних вагонів, придбаних за кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), з активів підсанкційної групи компаній “Юнігран”. За припущеннями колишнього власника групи, такі дії могли обернутись боргами на суму близько €7,5 млн.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації