Важко у короткому матеріалі написати хоча б про основні віхи чи результати того, що зробив у своєму житті молодий дизайнер і наш сьогоднішній співрозмовник В’ячеслав Шиш. Найперше, зауважимо, що мова йтиме про новаторські розробки у сфері дизайну упаковки для розливу спиртових напоїв: горілки, віскі, коньяків, вин і навіть пива. Далі – ще одна «деталь», яка також перетворилася в окрему підгалузь його науково-дослідних пошуків. Йдеться про пошук нових рішень для закупорювання пляшок із напоями. Цим усім, одразу і потроху займається В’ячеслав Шиш. Житомирянин, випускник ЗОШ №21 міста Житомира, навчався вдома, у стінах «Житомирської політехніки» вивчав процеси автоматизації та комп’ютерні технології. Затим – дворічне навчання у Німеччині, опанування процесів 3-D-моделювання скловиробів та прес-форм, а вершиною станом на сьогодення навчальних «модулів» В’ячеслава Шиша стало навчання за магістерською програмою у стінах Венеційського університету. Тут житомирянин навчався на бюджетному місці, яке виборов, а не просто отримав у процесі власних наукових досліджень. Якраз тут варто було б згадати про ноу-хау, яке запропонував В’ячеслав Шиш у процесі пошуку нових рішень для закупорювання пляшок із напоями. Йдеться про сировину із кукурудзяних початків, яка стала основою для унікальних пробок для закупорювання спиртних напоїв. Цікаво, що у цій історії все розпочиналося із Міжнародного фестивалю дерунів у Коростені, на якому В’ячеслав був у якості гостя-туриста. Але його вже професійну увагу привернули кукурудзяні початки, якими користувалися господарі кіосків, лотків, дегустаційних майданчиків, де гостям фестивалю наливали горілочку і всілякі інші напої домашнього виробництва.

Далі ідею, яка лежала на поверхні, треба було оснастити певними дослідами, експериментами, обрахунками та поясненнями. І все це підготувати у презентабельному вигляді для поважних і авторитетних експертів. Слід зауважити, що мовно-лінгвістична основа професійної діяльності В’ячеслава вже на старті його життєвих «університетів» була пристойною і відповідала євро стандартам. Мама у В’ячеслава викладала англійську та німецьку, тож «вікно у Європу» для нього було відкрите ще зі шкільної, а потім із вузівської парти. Окрім англійської, затим німецької мов, житомирянин приступив до навчання у Венеції, а у сфері винознавства та виновиробництва знання італійської є обов’язковим атрибутом. Втім, В’ячеслава, завдяки його пропозиціям і гіпотезам щодо кукурудзяного корка у сфері закупорки скляного посуду, зарахували студентом Венеційського університету, де він не лише здобув фахову освіту, але й опанував італійську і найголовніше – познайомився і увійшов до середовища знаних експертів та спеціалізованих дизайнерів європейського рівня. Сьогодні В’ячеслав Шиш працює у штаті відомої на світовому ринку італійської фірми «Tapi», яку можна називати піонером з наукових пошуків у сфері дизайну , як посуду для розливу винно-коньячної продукції, так і нових рішень для закупорювання пляшок із напоями.

Також важливо відзначити волонтерський внесок В’ячеслава – адже він організував збір гуманітарної допомоги в університеті Венеції, а також на заводах компанії «Таpі» і регулярно доставляє її в рідний Житомир у благодійний фонд «Справжні Українці».
У світі вже давно відомо, що споживче сприйняття горілчано-винної продукції базується на суміші візуального впливу, дотику, сторітеллінгу та брендингу. Як правило, споживач віддає щонайпершу перевагу тому, що бачить, хоча при цьому й зважає на назву та популярність певного бренду чи назви продукції. В’ячеслав Шиш каже, що найперша увага і найважливіший критерій у виробництві закупорки для винно-горілчаної продукції приділяється матеріалам із найменшим впливом на навколишнє середовище. Екологія і можливість повторної переробки та використання пробкової продукції стають головними факторами у процесі оцінки такої продукції. Те, що світовий прогрес постійно пропонує нові підходи та рішення – річ закономірна, а новаторські пошуки у сфері дизайну демонструють просто шалену динаміку. Можна зауважити, наприклад, що у процесі виготовлення коньячно-винної пробки виробники дійшли до застосування шайби із каменів цінних порід. Вино чи коньяк до споживача приходить у дуже цікавому поєднанні із дерева (корка), каменю і скла. Звісно ж, такий посуд, як правило, використовують для розливу продукції елітного асортименту, адже сама по собі «тара» претендує на неабиякий шедевр. А ось закривання пляшок завдяки чіпам NFC вже незабаром може стати типовим явищем у процесі закупорювання пляшок із винно-горілчаною продукцією.
Загалом процес вдосконалення і новацій у галузі виробництва вин та алкогольних напоїв загалом є дуже потужним і без будь-яких затримок та зволікань демонструє майже невпинну та безперервну динаміку. Тим паче, що й економічні передумови для цього в цілому доволі сприятливі. Наприклад, в Україні вже наприкінці листопада 2023-го року легалізується процес крафтового виготовлення алкогольної продукції. Це означає, що кількість виробників винно-алкогольної продукції значно побільшає, а це неодмінно збільшить кількість дизайнерських варіантів оформлення посуду для тих чи інших виробників. Бо ж не секрет, що кожен виробник захоче виділятися у кращий бік на ринку не лише за суто смаковими якостями своїх напоїв, але й за рівнем дизайну та естетичної привабливості посуду, у якому споживач-покупець побачить продукції на торговельному прилавку.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/zhyt_city






Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
