До Чорнобильської аварії с.Базар Народицької громади Коростенського району нагадував невелике й охайне селище, де жили і працювали люди.
Після аварії на ЧАЕС, переселення багатьох місцевих жителів, з початком російсько-української війни багато жителів селища змушені були його покинути в пошуках кращої долі, власної безпеки та своїх дітей.
Селище поступово з роками перетворилося на місцевість, де в око впадають багато закинутих і зарослих колись добротних і обжитих будинків, підприємств та установ і організацій.







У мій фотооб’єктив потрапили колишнє приміщення швейної фабрики, приміщення, де розташовувалась раніше міліція, хати-пустки…
– Шкода, що ці всі споруди знаходяться в центрі селища, суттєво псуюючи його вигляд, – сказав один із жителів Базару Петро. – Якби гуртом взятися, то можна б було їх відреставрувати, облаштувавши, приміром, гуртожиток для ВПО чи родин військових зі сходу України, переобладнати під якесь промислове підприємство чи перукарню, лазню, ремонтну майстерню з ремонту побутової техніки, взуття тощо. А так люди змушені їхати до Малина, Коростеня, Народичів, Овруча, щоб вирішити всі свої побутові проблеми. А так вони дружно стоять, в центрі селища, сховавшись у заростях, без вікон і дверей, немов чекають, коли ж у них знову засвітиться вогник світла, надії, людського тепла й турботи, як колись… Сірі, похмурі, сумні…
Фото автора.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

