Четвер, 9 січня 2025 року, Романівський краєзнавчий музей позначив цікавою і мабуть таки знаковою подією – тут відкрилася виставка «Німці Волині: мости із минулого в майбутнє». Про виставку знають у Житомирі, у Будинку української культури, де вона , власне, торік і стартувала у подорожі по Україні. З тих пір виставка побувала у Пулинах, а у грудні 2024 року вона експонувалася у залах Острозької Національної академії. Тепер, упродовж січня –лютого 2025 року, зі змістом виставки зможуть познайомитися відвідувачі Романівського краєзнавчого музею.
Церемонію урочистого відкриття виставки розпочав директор Романівського краєзнавчого музею Юрій Кондратюк, який запросив до слова голову громадської організації «Товариство німців Житомирщини «Відергебурт» («Відродження») Володимира Піньковського. Той у своєму виступі розповів про ініціаторів та наукових керівників, що доклали зусиль аби вмістити дуже обємний історичний матеріал у два десятки стендів. Загалом і хронологічно виставка розповідає про появу німецького населення на теренах києворуської держави ще у ХІІ столітті. Але головний період заселення етнічними німцями земель сучасної України припадає на другу половину ХІХ століття. Скасування кріпосного права у 1861-му році, друге польське повстання (1863/64 років) спричинило потребу у появі свіжого етнічного імпульсу для розвитку низки територій тодішньої російської імперії. Поява етнічних німців на теренах не так давно створеної Волинської губернії (території нинішніх Житомирської, Рівненської Волинської областей та частини Хмельницької та Тернопільської областей) було подією цивілізаційного масштабу. Фактично за 50-70 років колонізації території тодішньої Волині етнічні німці досягли чисельної присутності розміром майже в 215 тисяч осіб. Але не тільки і не стільки чисельністю німецького етносу на Волині вимірювався їх вплив на тутешню економіку, господарський розвиток , а далі на культуру та побут місцевого населення. І досі присутність етнічних німців на землях колишньої Волинської губернії важко уявити і відтворити, бо насправді їх поява і бурхливо-продуктивна діяльність мала тотальний вплив. Сьогодні настав час і з’явилася нагода деталізувати, відродити хоча б пам’ять про події півторастолітньої давнини у наших краях.
Щодо Романова та Романівщини загалом, то якраз тутешні землі опинилися у епіцентрі колонізаційних процесів за участі етнічних німців. Звісно, на Житомирщині є місця (громади і міста), де відсоток етнічних німців на початку ХХ століття був куди більшим, аніж у Романові. Якщо взяти до порівняння, наприклад Пулини, де більше чверті населення початку ХХ століття становили етнічні німці, а у Хорошеві такий показник становив 17%, то у Романові німців було менше, лише 8%. Але це зовсім не означає, що вплив німців-колоністів тут був меншим, аніж у Звягелі чи у Житомирі. Під час відкриття виставки «Німці Волині: мости з минулого у майбутнє» виступив місцевий краєзнавець, фаховий історик Олександр Кондратюк. Лише перелік поселень німців-колоністів, які були названі Олександром Павловичем, засвідчив, що Романівщина мала потужну етнічно-німецьку діаспору. А той факт, що романівчани на початку ХХІ століття назвали одну із вулиць селища Романів іменем Адольфа Кренца, має особливе звучання і потребує не лише розголосу , але й осмислення. Адже той факт, що у часи нацистської окупації Романова місцевий німець Адольф Кренц, який на той час був старостою селища, врятував від розправи та загибелі більше тисячі жителів Романова, тривалий час замовчувався і підлягав забуттю. Але, як кажуть, правда воскресла і взяла своє , а тому сьогодні у Романові пам’ятають людину, яка у найважчий час виявилася справжнім патріотом і земляком у найвищому розумінні цього слова. Втім, зміст виставки, яка відтепер розповідатиме відвідувачам Романівського краєзнавчого музею про впливи етнічних німців-колоністів на столітній період життя Волині, вражає кількістю інформації, переліком історичних подій, постатей та персонажів, які внесли свій потужний вклад у життя нашого краю.
А якщо ще раз повернутися до назви виставки і звернути увагу на словосполучення «мости із минулого у майбутнє», то тут якраз і зосереджений головний смисл і призначення всього того матеріалу, який запропонований для ознайомлення та усвідомлення нашими сучасниками. Присутній на церемонії відкриття виставки в.о. Романівського селищного голови Юрій Чумаченко не лише подякував ініціаторам та організаторам цієї події, але й підкреслив, що якраз тепер і бепосередньо сьогодні Романівщина активно налагоджує і поглиблює співпрацю із урядовими та громадськими організаціями Німеччини. Зокрема, у селищі Биківці (Романівська селищна рада) завдяки співпраці із відомим в Україні німецьким товариством з міжнародної співпраці (GIZ) у 2025 році розпочинається спорудження сучасного пожежно-рятувального депо із подальшою його оснасткою за сприяння німецької сторони. І така подія, яка також у Романові сприймається як гарна новина, виглядає дуже символічно. Бо мости співпраці, які налагоджувалися і свого часу були напрочуд продуктивними, сьогодні варто відроджувати. І для цього є всі підстави.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації