Нещодавно в Кабінеті Міністрів України відбулися зміни. Мова не лише про нових очільників міністерств, а й трансформацію напрямків розвитку культурних інституцій. Зокрема, мова про національні музеї. Про це та особливості змін в сучасній стратегії міжнародної музейної діяльності ми говорили із депутаткою Житомирської обласної ради, Генеральним директором Національного музею космонавтики ім. С. П. Корольова Іриною Дячук.
– Зараз уже діє Міністерство культури та стратегічних комунікацій із новим керівником цього відомства. Чи дійсно докорінно зміниться підхід у роботі міністерства із такою назвою?
– Вважаю, що це позитивна тенденція. Після двох років повномасштабного вторгнення росії в Україну більшого значення набуває розуміння майбутнього України у Європейському просторі, демонстрація її потенціалу як високорозвиненої, інтелектуальної держави з потужною історією і цінною культурною спадщиною. Знайомство з нашою мовою, культурою, менталітетом можливе лише про здійсненні та розвитку стратегічних культурних комунікацій. Те, що зараз звернули на це належну увагу, є вкрай важливим.
Згадайте. Спочатку міжнародна допомога у сфері культури була здебільшого у формі гуманітарної допомоги, окремих акцій, консультацій та рекомендацій. Але нині час формувати довгострокові культурні проєкти як на рівні держав, так і на рівні окремих громад. Таким чином ми зможемо впливати на суспільну думку значної частини населення європейських країн, сформувати об’єктивний погляд на національну ідентичність, історію і внесок України у світову науку і культуру. .
– Як ви бачите діяльність Національного музею космонавтики у цьому контексті?
– Саме в цьому контексті музей почав працювати з 2020 року, отримавши національний статус. Ставши першим національним закладом культури в області, музей сформував стратегію історичних досліджень у галузі української космонавтики і ракетобудування, формування національної колекції і представлення України як високотехнологічної держави на міжнародних форумах. Статус «національний» одразу ж визначив стратегічну комунікацію та міжнародне партнерство як пріоритетні. Після 24 лютого 2022 року ми посилили взаємодію з нашими міжнародними партнерами завдяки пропозиціям допомоги, які надійшли з Литви, Франції, Польщі, Естонії. Завдяки Cité de l’espace (Космічне містечко) та найбільшій європейській корпорації аерокосмічної промисловості Airbus наш музей зміг реалізувати перший у Європі виставковий проєкт «Україна та космос» у м. Тулуза, Франція.
– Як ви зазначили раніше, ця дружба не обмежується обміном та розширенням напрацювань між музеями.
– Це так. Скажімо, наші давні партнери і друзі з Етнокосмологічного музею Литви з перших місяців війни надавали допомогу військовим, парамедикам, які рятують життя нашим хлопцям. Разом з тим цей музей продовжує представляти експонати Національного музею космонавтики у своїй експозиції, що надає нам можливості заявити про себе в Європейському просторі. Ми дуже вдячні за підтримку, що справді надихає.
– Відомо, що до війни музей часто приймав іноземні делегації на високому рівні, було дуже багато відвідувачів, проте сьогодні прямі контакти ускладнені. Війна накладає свій відбиток на комунікації. Враховуючи це, як, на вашу думку, може змінитися міжнародна співпраця музею космонавтики у період війни?
– Безумовно, міжнародний туризм та логістика ускладнена. Не всі наважуються приїхати до нас, обмежені можливості прямих контактів. Та ми продовжуємо працювати в цьому напрямку. Назву кілька ключових завдань. По-перше, це розробка та реалізація локальних культурних проєктів з метою поширення інформації про України у регіонах Європи. Хочемо залучити до спвпраці європейські і українські регіональні асоціації. По-друге, у наступному році ми плануємо розпочати заходи з програми підвищення кваліфікації і вивчення міжнародного досвіду для команди нашого музею. Мова про збереження культурної спадщини, застосування цифрових технологій в експозиційній діяльності, спільні наукові дослідження тощо. По-третє, плануємо розширити дружні відносини з міжнародним космічним співтовариством, до якого належать не лише астронавти, конструктори, вчені, а й музеї, виставкові комплекси. В наших планах утворення Асоціації музеїв відповідного напрямку у Європі, і ми сподіваємося бути безпосередніми учасниками цього процесу.
– Давайте відверто скажемо, що онлайн втілити в життя ці ідеї не просто.
– Звісно. Та й доведено, що нічого не замінить особистого спілкування. Онлайн можна проводити підготовчу роботу, поточне і технічне спілкування, підписувати договори, угоди. Я підтримую поєднання офлайн та онлайн-форматів. Коли потрібно творити разом, тільки комунікація наживо є продуктивною.
– Хто, на Вашу думку, може сприяти стратегічним комунікаціям музею?
– Наша діяльність стає успішною завдяки розумінню ролі, яку відіграє музей у єднанні суспільства, позитивному сприйнятті майбутнього, культурного взаємозв’язку між спільнотами, які не обмежуються географічно. І в цьому полягає сучасне призначення Національного музею космонавтики, яке ми реалізуємо за підтримки Житомирської обласної ради, Житомирської цивільно-військової адміністрації у важкі часи війни.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації