У суботній сонячний день, 7 вересня 2024 р., у будівлі колишнього магістрату (Рис. 1), розташованій по вул. Кафедральна, 3, в рамках святкування 1140-річниці від часу заснування міста, для житомирян і гостей було урочисто відкрито ряд цікавих виставок. Тут представлені документи Державного архіву Житомирської області, які висвітлюють різні сторінки з історії м. Житомира (Рис. 2), експонати Національного музею космонавтики імені С.П. Корольова та “Кімната пам’яті Святослава Ріхтера” (Рис. 3). Окремі куточки присвячені історії бібліотеки Василя Земляка, життю і діяльності знаного житомирського краєзнавця Георгія Павловича Мокрицького (Рис. 4). Тут також представлені художні твори народного художника України Миколи Максименка (Рис. 5). Чимало творів житомирських художників і членів Житомирської організації національної спілки художників України у просторих залах будівлі демонструють види старого і сучасного Житомира, вулички і архітектурні пам’ятки та його надзвичайно живописні краєвиди і багато іншого (Рис. 6).
До Дня міста підготував свою виставку й Житомирський обласний краєзнавчий музей, яка привернула особливу увагу допитливих відвідувачів. Вона розміщається на першому поверсі, у приміщенні, розташованому праворуч від центрального входу.
Її відкриває історична довідка (ліворуч від входу), в якій стисло наводяться основні віхи історичного розвитку міста від часу заснування до сучасності. Трохи далі розміщається простора панорама, завдяки якій можна побачити як виглядала одна із частинок старого Житомира у 2 половині ХІХ століття.
На панорамі зображені багатьом відомі пам’ятки архітектури: кафедральний костел Св. Софії, Преображенський собор в процесі будівництва, Семінарійський костел та Михайлівська церква (Рис. 7).
Під панорамою розміщаються дві вітрини, в яких експонуються матеріали археологічних досліджень та найбільш цікаві знахідки, знайдені в історичній частині міста. Окремі з них були виявлені під час нагляду за земляними роботами в районах Замкової гори та Хрестовоздвиженської церкви у 1982 – 1985 рр., а також під час розкопок на Замковій площі у 2012 р. Останні цікаві тим, що тут були зафіксовані культурні нашарування потужністю понад 4-х метрів, рештки житлових будівель з печами кам’янками і господарських споруд ІХ/Х – середини ХІІІ ст., а також окремі поховання, які мали відношення до кладовища, що примикало до католицького костелу з південної сторони і орієнтовно функціонувало у XIV/XV – середини XVIII ст. (Рис. Рис. 8-9).
Праворуч від входу розміщається пересувна виставка “Житомир стародавній”, яка висвітлює сторінки з минулого міста починаючи від кам’яного віку і до періоду Київської Русі включно. Вона складається із п’яти основних розділів (Рис. 10).
І. “З історії археологічного вивчення Житомира”. Тут ми згадуємо про науковців і краєзнавців, які зробили вагомий внесок у вивчені минулого міста. В їх числі В.Б. Антонович, С.С. Гамченко, І.І. Ярмошик та інші.
ІІ. “Первісні старожитності”. У розділі представлені різні матеріали, які охоплюють проміжки часу і послідовно висвітлюють минуле території за доби палеоліту (300/110 – 14/10 тис. до н.е.), неоліту (VI – III тис. до н.е.), енеоліту (пізньотрипільська культура, культура кулястих амфор IV – початок II тис. до н.е.), епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.) і скіфського періоду ранньозалізного віку (VIII – III ст. до н.е.).
ІІІ. “Житомир і околиці у 1-й половині І тис. н.е.”. Демонструються матеріали археологічних досліджень пам’яток зарубинецької (ІІ – І ст. н.е.), вельбарсько-черняхівської (ІІ – ІV ст. н.е.) та празько-корчацької культур (V – VII ст. н.е.). Вперше представлені знахідки Лука-Райковецької культури (VIII – ІХ ст. н.е.), які відповідають часу заснування на Замковій горі древлянського поселення, на основі якого розпочинав свої перші кроки на строкатому шляху свого розвитку давній Житомир. Наводиться й переказ щодо заснування міста, який було виявлено у цій місцевості військовими дослідниками і вперше опубліковано у спеціальному виданні у 1850 році.
IV. “Житомир у Х – середині ХІІІ століть”. На стенді репрезентовано схему планувального розвитку міста за часів Київської Русі, як він виглядав і яку займав у той час площу. На ній представлені городище на Замковій горі, прилеглий до нього із сходу і південного сходу посад (міське поселення), навколишні селища, шляхи сполучення, курганний могильник на Мальованці (місце поховання перших житомирян), а також презентовані предмети матеріальної культури мешканців того часу.
V. “Житомир і околиці за доби монгольського завоювання Русі (40 – 50-ті роки ХІІІ ст.)”. Розкриває важкі часи і трагічні сторінки в історії Житомира. Представлені схема походу монголів у 1240 р. з Києва на захід, знахідки з найбільш відомих археологічних пам’яток, які яскраво ілюструють події того часу (Колодяжин, Райки), демонструються карти археологічних пам’яток в районі Житомира до і після монгольського походу, а також різноманітні об’єкти і знахідки, які свідчать про жахливі наслідки набігу кочовиків.
На протилежних сторонах приміщення, від панорами та пересувної виставки, вперше експонуються мапи м. Житомира, датовані 1827, 1845, 1898, 1915 та 1941 рр. Картографічні матеріали вдало доповнюють чудові малюнки 80-х років ХІХ ст., автором яких, як вважають науковці музею, був Сестеро де Лаутерекен. На цих малюнках відвідувач може побачити види старого Житомира, живописні краєвиди, міське середовище, вулички, забудову, культові і громадські споруди тощо (Рис. Рис. 11-12).
Виставку обласного краєзнавчого музею щодня і з великим задоволенням відвідують діти, учні, студенти, науковці, краєзнавці, мешканці і гості міста, яких зацікавили представлені на виставці матеріали та експонати, що висвітлюють сторінки з історичного минулого м. Житомира. Тут побували історик і краєзнавець Генадій Махорін, ексочільниця управління культури ОДА і громадський діяч Тетяна Парфентієва, колишній міський голова Віталій Мельничук, голова Житомирської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Сергій Намєснік (Рис. 13), голова і члени Клубу колекціонерів і краєзнавців Житомира (Рис. 14) і багато інших. Серед відвідувачів мешканці і гості Житомира різних вікових груп, зокрема, й жителька з Луганська, яких дуже зацікавили пересувна виставка “Житомир стародавній” та різноманітні знахідки, знайдені під час розвідок і розкопок в історичній частині міста (Рис. 15).
Пропоную житомирянам і гостям міста, у тому числі й тим, хто цікавиться минулим Житомира, відвідати цю досить цікаву і змістовну виставку обласного краєзнавчого музею.
Не пожалкуєте. Дізнаєтесь багато нового, відкриєте нові, маловідомі сторінки з історії нашого міста.
Виставка буде працювати до кінця вересня. Її можна відвідати упродовж середи – неділі з 1140 до 1900. Вихідні дні: понеділок і вівторок.
Автор: Старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею О. О. Тарабукін
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації