Микола Максименко – народний художник України, Почесний академік Національної академії мистецтв. За серію пейзажів «Україно моя» у 1992 році йому присвоїли звання лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.
Його роботи знаходяться у більш ніж 40 музеях України і світу, колекціях Франції, Японії, Монголії, Італії, Болгарії, Австрії, Китаю, Чехії, США, Канади та інших країн. Але найбільш повно його творчість представлена у художній збірці Житомирського краєзнавчого музею, якому митець подарував більше 20-ти картин.
Спікерка заходу – заслужена журналістка України Валентина Забродська. Вона звертає увагу на портрет 1946-го року. На ньому зображений брат художника.
«Микола Максименко написав цей портрет у 21 рік, коли повернувся з війни. Тоді відбулося друге його народження як людини. У 17 років, закінчивши школу, він добровільно пішов на фронт. На підступах до Дніпра, в 1943 році, в одному із боїв Миколу Максименка важко поранило. 75 осколків уразило тіло, 35 з них – голову. Повністю вирвало ліве око».
За її словами, коли митець приходив до свідомості, чув стогін своїх бойових побратимів та наказував собі: «Ти маєш вивчитися на художника. Ти маєш вижити будь-якою ціною».
Згодом він дав собі слово: «Тільки яскраві фарби, тільки радість, тільки життєдайна сила».
Марина, учениця 9-го класу ліцею № 35 міста Житомира, каже: «Я брала участь у конкурсі про Миколу Максименка, писала про його досягнення. Він пообіцяв собі, що буде малювати тільки хороше, тільки яскраве та тільки веселе. Коли дивишся на його картини, наповнюєшся радістю. Дуже багато митців з різних країн люблять Миколу Максименка та його творчість».
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
