Краєзнавець Геннадій Махорін до дня міста 11 вересня презентує книгу “Житомиру 1140 років”. Вона містить близько 2000 фактів та подій 19-20 століть. За яким принципом побудована книга, які джерела були опрацьовані автором, чи з’явиться ця книга у загальному доступі — про все це в студії Українського радіо Житомир із Геннадієм Махоріним говорила кореспондентка Суспільного Наталія Кулініч.
Наскільки великим є об’єм краєзнавчої літератури про Житомир, чому ви вирішили створити книгу до 1140-річчя нашого міста?
Про доробок наших краєзнавців можна сказати, що це і багато, і водночас не дуже багато, тому що це все відносно. Дійсно, були в історії різних поколінь краєзнавці, які досліджували історію Житомира, зокрема, Трипольський в XIX столітті. Леонід Коваленко вже в середині XX століття, який працював в педагогічному інституті.
Потім, звичайно, наші авторитетні краєзнавці, які, на жаль, вже пішли в засвіти — Микола Костриця, Георгій Мокрицький. Їхній творчий багаж стосовно висвітлення історії міста надзвичайно великий, його важко переоцінити.
Руслан Кондратюк, наш архіваріус, який зараз воює, разом з Миколою Кострицєю написав підручну книжку з краєзнавства, яка стала бестселером. Її зараз вже ніхто не знайде у продажу. Це праця багатьох десятиліть людей, які народилися в Житомирі та пропустили Житомир крізь себе. Їхні праці складають золотий фонд нашої краєзнавчої літератури.
Чому відчув необхідність написати книгу? Справа в тому, що ця кругла дата 1140 років, вона, певно мірою, зобов’язує знову акцентувати якось увагу на величній і великій історії нашого міста. А нам є чим пишатися — тій ролі, яку Житомир виконував у свій час і людьми, які народилися тут і працювали. І тому моя книга покликана возвеличити місто, привернути увагу до нього наших жителів, переселенців, гостей Житомира.
Ця книга про Житомир – яка вона за рахунком у вашому краєзнавчому доробку?
У мене понад десяток книжок, присвячених історії Житомира. Я думаю, що, видаючи книгу, треба здивувати читача новим матеріалом, новими фотографіями, документами, які раніше не використовувалися, не були опубліковані, якимись цікавими фактами з життя людей нашого міста.
За яким принципом в мене побудована книга? Вона побудована за таким історико-хронологічним принципом, за загальноприйнятими періодами. Я спочатку даю аналіз епохи, тенденції процесів і вже далі переходжу до того, як оці процеси відображалися на нашому місцевому ґрунті. Цю книжку можна було б назвати, наприклад, “Дві тисячі подій в історії Житомира”. Десь стільки в ній нараховується фактів та подій.
Перший розділ називається “Що було на місці Житомира у глибоку давнину”. Закінчується книга подіями сьогодення. Остання подія, яка увійшла у хронограф нашого міста, це відкриття пам’ятника Івану Сльоті.
Джерело: Офіційний канал Суспільного
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації