У Житомирі цінують пам’ять про волинських німців
Ще важливіше її примножити і зберегти!
У вирі нинішніх подій, позначених кривавою та жорстокою мозаїкою воєнного часу, та подія, про яку хочеться і варто розповісти, має дивовижну актуальність. Адже йдеться про історію етнорегіональної групи людей, які жили у неймовірно складних умовах міжнародних і міждержавних стосунків, позначених масштабними соціальними, політичними і найдраматичнішими військовими конфліктами упродовж кількох століть. Йдеться про волинських німців, етнорегіональну спільноту, яка, починаючи із часів Російської імперії ХVII – XX cтоліть, а потім в умовах драматичних перипетій міжвоєнної паузи у ХХ столітті, зазнала нищівних економічних, демографічних і морально –психологічних травм і втрат. Сьогодні про волинських німців говорять і згадують здебільшого і в основному у контексті знакових історичних подій, потрясінь глобального рівня, яких зазнавала упродовж кількох століть уся Європа.


Отже, про подію, яка проходила із 30 серпня до 1 вересня 2024 року на базі музею волинських німців( Wolhynier umsiedler museum), що розташований у селі Linstow, яке знаходиться на території федеральної землі Мекленбург –Передня Померанія Федеративної республіки Німеччини. У ці дні тут проходив вже 32-й за ліком музейний фестиваль. В Україні подібні заходи зазвичай організовують органи влади, потужні державні структури чи організації, які мають відповідне фінансування, належну організаційну та всіляку іншу підтримку. Унікально, однак музей у Linstow сам по собі знаходиться на утриманні громадської організації, при цьому, системно і невтомно популяризує історію волинських німців, сприяє дослідженням її сторінок і тим самим вже давно перетворився у важливий і потенційно могутній чинник розвитку україно-німецьких культурно –освітніх контактів. Нинішній, якраз таки освітньо-культурний «десант» учасників фестивалю волинських німців від України, був представлений невеликою делегацією, яка позначила своє перебування у Linstow низкою заходів, заздалегідь включених до фестивальної програми. Очолював делегацію із України голова Міжнародного товариства «Wiedergeburt» («Відродження») Володимир Піньковський. У складі делегації був доцент Волинського Національного технічного університету, найавторитетніший в Україні знавець німецької історичної проблематики Михайло Костюк, який власне і відкривав програму нинішнього фестивалю виступом «Волинські німці – грані маловідомої історії».

Учасницею фестивальної програми у Linstow була і співзасновниця народного музею у селі Кисилин (Волинська область) Катерина Теслюк. У мистецькій частині фестивальної програми найбільшої цікавості і уваги учасників та гостей фестивалю були удостоєні виступи вокального тріо «Паняночки». У його складі викладачі КЗПМО «Чернігівська музична школа №2 ім. Євгена Богословського» Євгенія Ніколаєнко, Світлана Безпала та Оксана Васеко. Якраз тут варто зауважити, що «Паняночки» виступали перед учасниками фестивалю, як делегати Чернігівської області. Саме Чернігівська ОВА у січні 2024 року підписала із Урядом Федеральної землі Мекленбург – Передня Померанія Декларацію про наміри щодо співпраці. Сьогодні підписана Декларація активно виконується і Чернігівщина отримує різнопланову допомогу від своїх німецьких партнерів. Ну, а символом такої співпраці став візит до cела Linstow чарівних чернігівчанок, які насправді стали родзинкою мистецької частини музейного фестивалю. «Паняночки» порадували і неабияк здивували учасників «фесту» у Linstow концертною програмою, що складалася із українських народних пісень так званого обрядового календарного кола: щедрівок, колядок, веснянок, купальських пісень, які були записані на території Чернігівщини. На згадку про перебування і свою участь у фестивальній програмі «Паняночки» презентували музею волинських німців памятні подарунки – мотанки від майстрині села Новоселівки Віри Навозенко. А найактивнішим учасникам музейного товариства, яке власне й організовувало фестиваль, у якості подарунків дісталася сувенірна продукція від Туристично –інформаційного Центру Чернігова.


Тепер щодо змістовної частини фестивальної програми. Безумовно, найбільшу увагу і непідробну зацікавленість учасників фестивалю викликала доповідь луцького науковця Михайла Костюка, приурочена відкриттю виставки «Волинські німці – грані маловідомої історії». Сама виставка стала підсумком наукових досліджень М.П.Костюка упродовж майже двох десятків років. Змістовне багатство матеріалів та логічна довершеність підбору та розміщення фотодокументів, ілюстрацій і текстового матеріалу зробили виставкову добірку справжньою енциклопедією історії волинських німців упродовж двох століть. Цікаво і прикметно, що на території садиби, яку займають будівлі та експозиції музею волинських німців у селі Linstow, мабуть у найпомітнішому місці знаходиться великий камінь-валун із надписом «жертвами втечі і вигнання» . Цей надпис міг би стати певним лейтмотивом і для вище згаданої виставки Михайла Костюка, і для усієї історії волинських німців. Адже після заселення та освоєння упродовж 19-го століття земель Великої Волині німцями –колоністами, які у 1914 році становили 9% населення Волині, настає пора кількох депортацій, переселень, які мали тотально-репресивний характер і завдали німцям Волині непоправних втрат. Знову ж таки, характер, повнота і довершена змістовність експонатів музею волинських німців у селі Linstow засвідчує рівень впливу німців –колоністів на господарський розвиток Волині упродовж майже столітнього періоду. Висока господарська і насамперед хліборобська культура, зразковий порядок у повсякденному побуті, привнесений німцями –колоністами на українські землі, мали потужні наслідки цивілізаційного характеру, які відчуваються й досі. Тому дослідження і популяризація історії волинських німців однаково актуальні як у Німеччині, де сьогодні проживають десятки тисяч нащадків волинських німців, що пройшли пекло переслідувань і депортацій, так і в Україні, яка має шанобливо оберігати, досліджувати та змістовно примножувати пам’ять про значення та внесок волинських німців в історію українського народу.



Безумовно, процес збереження цивілізаційної пам’яті українців стосовно внеску німецької національної меншини у розвиток і розквіт Волині, як самобутнього українського регіону, має стати не лише важливим компонентом історичної пам’яті українців, але й потужним конструктом та прикладом плідного та змістовно – творчого добросусідства українського та німецького народів. Ба більше, феномен цивілізаційного позитиву, який привнесли німці Волині у розвиток української культури, важливо сповна усвідомити і осмислити у ході бурхливого розвитку подій сучасної європейської історії. Історія волинських німців має стати не лише прикладом цивілізаційного позитиву колонізації та взаємозв’язків обох народів у ході найдраматичніших геополітичних процесів минулих століть, але й перетворитись на могутній каталізатор покращення співпраці Німеччини та України у теперішній час. Щорічні і вже давно традиційні фестивалі волинських німців у селі Linstow посідають у цьому процесі винятково позитивну роль. Значення зміцнення та розвитку такої традиції має продемонструвати насамперед українська сторона: українська держава, український народ і українська нація, яка проходить у наш час винятково важливе загартування. Запорукою такого гарту має стати європейська демократична традиція і той історичний потенціал, куди входить і наша спільна історія.
Віктор Радчук
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

