13 липня, у суботу, на Житомирщині вирувала аномальна спека. Однак у цей же час у Романові вирував етнографічний фестиваль «ЕтноВир на Виспі». Про фестиваль, не дивлячись на його зовсім юний вік, вже багато говорили, у засобах мас-медіа про «ЕтноВир на Виспі» розповідали багато загадкових історій, а напередодні старту фестивалю для участі у ньому зареєструвалося величезна ( більше сотні) кількість його потенційних учасників.
Скажемо відверто, найбільшою несподіванкою фестивальної програми стала все ж таки небувала в Україні спека. Тридцятип’ятиградусна спека, яку люди сприймають, як наступ стихії, на час старту фестивалю у Романові перестрибнула і цей показник. Загалом розвиток фестивальної програми проходив на головній фестивальній локації – на рукотворному острові Виспа. В умовах піку температури, яка піднялася вже до +37 чи й навіть +38. Однак учасників фестивалю субтропічне сонце і несамовита спека не засмутила. До Романова прибули учасники, гості, самодіяльні колективи, народні майстри, самодіяльні художники з усіх усюд нашої області. Якщо сусіди романівчан із Мирополя, Чуднова, Баранівки, Довбиша та Любара були прогнозовано очікуваними гостями, бо ж суто географічний фактор і близькі відстані до Романова дозволяли прибути на фестиваль за якихось півгодини. Але коли до Романова приїхали колективи та делегації із Новогуйвинська, Андрушівки, Вишевичів, Гришківців, Бердичева, стало зрозумілим, що фестиваль-первісток «ЕтноВир на Виспі» став подією у культурному житті не лише Житомирщини, а одразу виріс аж до всеукраїнського масштабу. Адже участь у фестивалі гостьових делегацій із Броварів, Києва, Корця, Славути, Полтави також переконливо про це говорила.
Стосовно характеру і змісту фестивальної програми. Етнографічна складова вже давно задекларована, як важливий елемент формування нашої національної свідомості, історичної пам’яті українського суспільства і як підсумок – це важливий фактор ідентифікації українців, як політичної нації, що впевнено і наполегливо виборює своє місце у середовищі інших народів. Те, що сьогодні триває третій рік війни за можливість бути, називатися, гордитися тим, що ми є українцями, лише підкреслює потребу у духовно-ідеологічних та культурних проявах наших співгромадян. І якраз фестиваль у Романові це беззаперечно і дуже переконливо довів. При цьому чи не вперше на Житомирщині учасники, гості та кожен, хто вирішив хоча б на півгодинки прийти до місць фестивальних локацій, могли переконатися, що доволі масштабне, різнопланове фестивальне дійство було гарно організоване, всуціль продумане і пройшло дуже гарно, урочисто та за відсутності жодного неприємного сюрпризу.
Ті зауваження та аргументи стосовно того, що Україна бореться проти хижака-агресора, а у містах і селах країни ледь не щодня прощаються із сотнями загиблих героїв, не стали на заваді організаторам фестивалю провести захід на високому і достойному рівні. Ба більше, навіть неозброєним оком можна було визначити, що значних бюджетних коштів у вигляді десятків чи й навіть сотень тисяч гривень на проведення «ЕтноВиру на Виспі» ніхто не витрачав. Натомість гасло «Від витоків – до перемоги» неабияк актуалізувало головну особливість фестивальної програми – внести вагомий грошовий вклад у шкатулку витрат на потреби ЗСУ. Досі остаточна сума пожертв не визначена, бо на адресу та рахунки благодійних організацій, які брали участь у фестивальній програмі, й досі надходять благодійні кошти. Але рахунок пожертв ще надвечір 13 липня перевалив за 112 тисяч гривень. Втім, навіть попри те, що кошти на потреби ЗСУ сьогодні стають мірилом для багатьох справ, подій і починів, все ж таки куди головніше констатувати, що фестиваль «ЕтноВир на Виспі» продемонстрував величезний духовний, гуманістичний потенціал нашого суспільства і окремих територій, громад і спільнот людей. Недарма учасники фестивалю з поміж найцікавіших принад Романова, які вдалося відзначити і якими пощастило вдовольнитися під час майже восьмигодинної програми, назвали не лише майданчик головної фестивальної локації (острів Виспа) , але й місцевий «Краєзнавчий музей Романівщини». Адже екскурсії, яких у цей день було більше десяти, цікаві та змістовно барвисті розповіді головного романівського гіда Юрія Кондратюка для більшості учасників фестивалю запам’яталися не менше, аніж приїзд та виступ на головній фестивальній сцені відомої поп-співачки Славії.
Втім, перша спроба «ЕтноВиру на Виспі» для того й була проведена, щоби наступна версія цього ж фестивалю, на яку романівчани мають право сподіватися вже за рік, була куди масштабнішою, більш багатограннішою і значно змістовнішою. Бо що не кажіть, а етнографічна спадщина наших громад, як і в цілому етнографія Житомирщини є непередбачувано багатою. Її треба знати, цінувати, шанувати і пропагувати. Лише для одного – для руху вперед!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації