Фахівці еколого-освітнього сектору Поліського природного заповідника виявили явище цвітіння вересу звичайного в охоронній зоні на межі кварталу 40 Селезівського природоохоронного науково-дослідного відділення.
Про це Суспільному розповіла завідувачка сектору еколого-освітньої роботи заповідника Наталія Андросович.
За її словами, завдяки чарівному цвітінню, сильному запаху і цілющим властивостям верес часто називають «подарунком богів».
«Дрібненькі квіти вересу об’єднуються у гроноподібні суцвіття і виглядають дуже гарно. Відтінки вересових квітів варіюються від ніжно-білого до пурпурово-фіолетового. Зацвітає верес у серпні, рясно квітне у вересні і продовжує цвісти аж до жовтня. Саме тому, що рослина буйно цвіте на початку осені, один із місяців в українській мові і назвали на честь вересу — вересень», — розповіла Наталія Андросович.
Фахівчиня каже, що верес — добрий осінній медодай. У фазі цвітіння він найбільш поживний.
«Бджоли відвідують верес охоче і беруть багато нектару саме в той період, коли інші високопродуктивні медодаї відцвітають або вже відцвіли», — каже Наталія Андросович.
У коментарі Суспільному кандидат біологічних наук Іван Хом’як пояснив, що у зв’язку з тим, що верес є пізнім джерелом нектару для бджіл, то його охороняють.
«Верес перебуває під охороною додатку IV до Бернської конвенції, — розповідає Іван Хом’як. — Проте ця конвенція — це не сувора заборона на видобуток вересу. У нас законодавством взагалі заборонено збирати будь-що у лісі, зокрема, лікарські рослини, просто цього не дотримуються. Проблема родини вересових в іншому. Ця рослина має дуже багато біологічно активних речовин, тому у деяких людей спричиняє алергічні реакції. Тож не всім можна їсти одразу багато вересового меду. І це не традиційний мед, а радше вересовий напій. Тому краще віддавати перевагу доказовій медицині і не захоплюватися вживанням вересового меду, який до того ж має гіркуватий смак».
Іван Хом’як каже, що верес — це не лише медодайна, а й декоративна рослина.
«Цей вічнозелений чагарник поширений на Поліссі. Росте не тільки у заповіднику, а й у хвойних і мішаних лісах на порубах, лісосіках, рідколіссі, вздовж боліт. Також цю рослину можна зустріти на околицях Житомира. В області ростуть справжні вересові плантації — вересовища, які потребують охорони як осередки особливого біорізноманіття», — зауважив Іван Хом’як.
Фото: Поліський природний заповідник
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації