Зекоманда своєю політикою мобілізації та тотальними зовнішніми позиками підриває економіку країни, зовнішні кредитори вимагають виплатити облігації на 20 млрд доларів, що загрожує Україні дефолтом. Про це заявив колишній голова Донецької обласної адміністрації Павло Жебрівський.

ЯК ПЕРЕМОГТИ І НЕ ВТРАТИТИ ЕКОНОМІКУ
Сьогодні війна проти московії відбувається не тільки, щоб звільнити території і не тільки, щоб запанував мир в Україні, не тільки, щоб захистити світ від тиранії. Ми воюємо за свій спосіб життя. За те, щоб бути вільними. За Українську Україну.
Роль економіки у цій війні стає визначальною. Якщо слабкою буде українська економіка, то тільки на фінансових трансферах західних партнерів ми довго не протягнемо. За наступний місяць Україні потрібно вирішити питання з виплатами 20 млрд. дол. по облігаціям зовнішніх запозичень. Як нам відомо, власники цих облігацій переносили виплати. Продовжувати відстрочку далі, вони відмовилися. Якщо не буде знайдений вихід із погашенням заборгованості по облігаціям, то нас очікує дефолт. Це буде серйозним ударом по економіці і по життю українців в Україні. Якщо ж «викрутимось» – то не надовго. Врятують лише нові ефективні заходи для стимулювання підприємництва, бізнесу та самозайнятості.
Слава Богу, влада поки зупинила питання про збільшення податків для бізнесу. На Банковій, ще мабуть, не можуть дійти згоди. Вже двічі постійний помічник-«слуга» московитського резидента Сівковича пан депутат Гетьманцев заявляє про те, що потрібно піднімати податки. А людина, яку називають головою Уряду – пан Шмигаль говорить, що він про це не чув. Але не тільки податки. Підняття тарифів є потужними ударами по економіці України та самозайнятості громадян.
Далі. Економіка відчуває колосальну нехватку працівників у різних галузях. Навіть на найкращих великих підприємствах, там де раніше стояли чергу з працевлаштування, сьогодні – велика кількість вакансій. За офіційною інформацією, по Україні нехватка працюючих у середньому становить вже 12%, а у будівельній галузі – понад 40%. Ці відсотки будуть збільшуватися. Бо буде продовжуватися мобілізація чоловіків для посилення бойових з’єднань і проведення ротацій з передової. Це значить, що з ринку праці будуть забирати велику кількість кваліфікованих працівників.
За даними Держстату, у реальному секторі економіці працює приблизно 6 млн. українців. В цей час, пенсіонерів – 12 млн. осіб. Тому ми і чуємо посили від влади про те, що потрібно в економіку залучати мігрантів з Азії, Африки та інших «розвинених країн». Тобто, виходить так, що українці ціною власного життя і здоров’я б’ються за існування своєї України як держави, а в цей час, влада планує створювати робочі місця для низькокваліфікованих мігрантів. То ми захищаємо Україну для інших людей та народів, які будуть жити і працювати на нашій благословенній землі, а нас затиснуть та урівняють з чужинцями? Хіба заради цього ми б’ємося?
Відкриття кордонів для емігрантів – це найлегший спосіб для правлячого режиму, щоб відволікти увагу від корупції, мародерства, падіння економіки та інших проблем.
Що ж повинна зробити влада, щоб в Україні, в першу чергу, жили, працювали, народжували дітей українці?
В першу чергу – сформувати справедливі правила життя. Хоча б, щоб жінки, які виїхали з України, перестали боятись, що їх мобілізують, повернулися в Україну і обрали свій шлях: почати працювати чи все ж йти до війська. Для цього потрібен справедливий суд, компетентні державні органи, підтримка тих, чиє житло поруйновано та умови для прозорого ведення бізнесу. Це істотно зменшить дефіцит працівників для економіки.
Коли спілкуєшся з тими, хто виїхав – вони дуже чуттєво рефлексують на усі посили із Банкової. Багато з них говорить, що ми сьогодні і в Україні не потрібні, та і тут, нас не дуже хочуть бачити. Через це, коли ми будуємо Українську Україну, то ми маємо створити умови для життя своїх громадян – українців.
Окремо про структуру влади. До війни українців було понад 40 мільйонів, сьогодні – приблизно 22 мільйони, і ця цифра скорочується з кожним днем. Але жодного чиновника не скоротили і не відправили на фронт поза його бажанням. Багато хто з них лише створює перешкоди бізнесу, щоб потім «обілечувати». За цей час українці не відчули більш якісне надання державних послуг.
Для того, щоб країна могла віддавати кредити, могла не продовжувати тотальну залежність від партнерів – потрібна реальна українська економіка та інша філософія, керманичі та плани державного апарату.
Не думаю, що справляться з цією задачею ані Кабінет Міністрів, ані протермінована влада Банкової. Вони цю роботу не вміють робити, не знають як робити і не хочуть.
В цей час українці мають зрозуміти, що достатньо ховати голову у пісок. Є ворог зовнішній – московія, і ворог внутрішній – лихварі. Ми, українці, самі обрали їх собі на долю. І якщо у них не виходить управляти країною, то їх потрібно змінювати у законний спосіб. КМІС говорить про 70% українців вважать, що протермінований Зе має право керувати країною до кінця війни. То я вам скажу, що тоді війна ніколи не закінчиться. Або ми у законний спосіб змінюємо владу, що зневажає Україну або будемо, ще довго змагатись за незалежність.
Потрібно серйозно віднестись до своєї держави, до свого життя, до майбутнього своїх дітей і нащадків. Будьмо відповідальними і розумними у своїх діях і рішеннях.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

