Про трагічне кохання Бориса Тена й про вірш, що обнародується вперше…
Коли заходить мова про інтимне життя Бориса Тена, то біографи акцентують увагу (і цілком справедливо!) на постаті Аполлінарії (Нари) Ковальчук (1902-1973). Безперечно, ця жінка відіграла особливе місце в житті митця. Можна сказати, що вона, підтримавши його у важку хвилину, стала для нього «рятівним колом», а коли вони поєдналися, то була для чоловіка «надійним тилом». Багато чим Борис Тен завдячує їй…
Однак Нара Ковальчук – це «пізня любов». Наскільки можна судити, Борис Тен зійшовся з нею незадовго перед своїм арештом. Тоді йому було близько тридцяти років. На той час Нара лишалася дружиною композитора Михайла Гайдая, з яким Борис Тен підтримував дружні стосунки. Це був такий собі «любовний трикутник», який потім розв’язався на користь Бориса Тена… в умовах радянського ГУЛАГу. Але це історія, про яку буде йти мова далі.
Звісно, до Нари в Бориса Тена були захоплення іншими дівчатами й жінками. Про це ми знаємо дуже мало. Та все ж… У роки своєї молодості поет писав і присвячував вірші Аді, Лілії … На жаль, нічого не можемо сказати певного про них.
Однак збереглися свідчення про одне кохання (до того ж трагічне!) юного Бориса Тена. У особистій бібліотеці житомирянина Сергія Собчука зберігається віддрукована на друкарській машинці книга-альбом під назвою «Стихи Веры Н-ой». На першій сторінці – екслібрис Бориса Тена. Останній протягом життя зберігав цю книгу в себе – очевидно, вона багато для нього значила. Її авторкою була Віра Новоселецька, житомирянка. Вона рано пішла з життя. Народилася в 1907 р., померла в 1927 р. Уклав цю книгу, ймовірно, Борис Тен. Там, поряд з творами Віри, є також твори, підписані М. Х. (безперечно, мався на увазі Микола Хомичевський). Деякі з цих творів – обробка віршів Віри Новоселецької Борисом Теном.
Тексти книги – вірші й невеликі прозові твори-роздуми. Частково писані російською мовою, частково українською. Не можна сказати, що вони вражають літературною майстерністю – адже авторка робила перші кроки на стезі красного письменства. Натомість ці твори вражають своїм змістом. Із них видно: Віра Новоселецька цікавилася питаннями філософії та теософії.
Твори Віри Новоселецької можна трактувати як своєрідну езотерику, де йдеться про людське життя, його скороминучість, про позаземне буття душ. Такі речі, ймовірно, приваблювали Бориса Тена. Так, вони не зовсім вкладалися в прокрустове ложе православної ортодоксії. Однак треба мати на увазі, що Микола Хомичевський, який на той час був протоієреєм УАПЦ, так само, як і інші представники цієї церкви, вважав, що треба відходити від консерватизму російського православ’я й пропонувати людям віру, яка би більше відповідала сучасним реаліям, набуткам у сфері філософії й науки.
Водночас твори Віри Новоселецької позначені печаттю трагізму. Наскільки можна судити із записів книги, вона була хворою й знала, що скоро помре. Борис Тен кохав цю приречену дівчину. Хоча смерть її для нього не стала несподіванкою, однак йому важко було її пережити.
Вірі Новоселецькій Борис Тен присвятив трагічного. І водночас чудового вірша:
«Не перейшла – перелетіла
Над темним обрієм моїм,
Як зірка – чиста, сніжнобіла,
Як яснокрилий херувим.
Відкіль? Куди? В яку країну
Її невиміряний шлях?
Коли і де її зустріну –
В яких надзоряних полях?
Я знаю – довгий шлях, упертий
Покірно мушу перейти,
Покіль достойний буду смерти
І неземної красоти.
А їй – тепер дано побачить
Осяяння Господніх піль…
Чому ж невтішні очі плачуть
І в серці невимовний біль?»
Схоже, кохання до Віри Новоселецької, її рання смерть стали для Бориса Тена «емоційним досвідом», який він зберігав протягом свого життя.
Автор: Петро Кралюк
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації