У Житомирі шириться новина про те, що у найближчий четвер, 23 травня до Житомира приїздить відомий український історик філософії, автор багатьох монографічних видань, прекрасний оратор і співрозмовник, проректор добре відомої в Україні Острозької академії Петро Михайлович Кралюк. Основна тема його зустрічі із житомирянами, яка має пройти у Гнатюк-Арт –центрі (початок о 18-й годині), стосується його нової книги «Григорій Сковорода. Портрет без ретуші». Книжка вийшла у 2023 році у видавництві «Фоліо». У Житомирі автор презентуватиме власноруч написаний «портрет» Григорія Сковороди і спілкуватиметься із житомирянами, які завітають до гостинного для подібних імпрез Гнатюк Арт-центру.
Напередодні приїзду до Житомира нам вдалося поспілкуватися із П.М.Кралюком стосовно написаної ним праці про Григорія Сковороду. На думку Петра Кралюка, літератури, досліджень життя і творчої спадщини найвідомішого в Україні філософа є дуже багато. Щоправда у різні часи вплив певних політичних та ідеологічних факторів неабияк деформував, спрощував, а подекуди навіть демонізував образ Г.С.Сковороди, як людини свого часу, який жив майже впродовж усього ХVII століття. Свого часу, якраз із нагоди двохсотліття від дня народження Григорія Сковороди, відомий в Україні вчений-академік Дмитро Багалій видав грунтовну працю про життя і філософську спадщину Г.С.Сковороди. Майже водночас із Дм.Багалієм оцінку життя і філософського спадку мандрівного філософа дав « У нарисах історії філософії України» видатний український вчений-філософ Дмитро Чижевський. Щоправда праці Дм.Чижевського скоро були вилучені із науково-публічного простору України, а сам автор був підданий остракізму, як «український буржуазний націоналіст». «Найцікавіше, – каже Петро Кралюк, – те, що Дмитро Чижевський мав очевидні і чітко окреслені русофільські орієнтири, так що звинувачувати його як українського буржуазного націоналіста не було особливих підстав».

Втім, життя і творчість Г.С.Сковороди була об’єктом і предметом вивчення багатьох українських вчених. Йдеться не лише про праці Д.Багалія, Д.Чижевського, але й роботи Ю.Шевельова, М.Поповича, Ю.Барабаша. Та й сам Петро Кралюк неодноразово досліджував певні сторінки філософської спадщини XVII століття, а в 2013 році за його авторства виходить навчальний посібник «Історія філософії в Україні», де постать Г.С.Сковороди займає потужне місце.
Проте минають роки, у 2022 році в Україні відзначили вже 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Як це нерідко буває, подібні ювілейні «рубежі» стосовно біографій визначних чи хоча б неординарних людей, супроводжується численними заходами, зібраннями, форумами, де вчений люд намагається сказати щось нове, оригінальне чи досі невідоме стосовно життя та творчості ювіляра. Щоправда трапляється таке, що у процесі вшанувань та ювілейних віншувань імені вже давно померлого автора виринає багато тверджень, висновків та гіпотез, які мають чітко міфотворчий характер. Про наукову доброчесність у таких випадках як правило, не йдеться, а користі від подібних ювілейно-святкових кампаній наука не отримує взагалі ніякої. Ба більше, міфи і демагогічні гасла, оцінки та припущення, здійснені на рівні ідеологічних трендів та гасел певної епохи, неабияк шкодять науковому уявленню і не сприяють розвитку знань про життя та творчість певного ювіляра. Так, або приблизно так, сталося і у випадку із 300-річчям від дня народження Г.С.Сковороди. Петро Кралюк, реагуючи на низку «ювілейних» публікацій, озвучених фактів та оцінок, вирішив взятися за ще одну спробу створити «Портрет без ретуші Григорія Сковороди». Зауважимо, що портрет виявився справді барвистим, оснащений низкою матеріалів стосовно наукового рівня вчителів Григорія Сковороди (Феофан Прокопович, Георгій Кониський, Симон Тодорський і т.п.) Безумовно, автор «Портрета без ретуші» прагнув і зумів показати ідейні предтечі поглядів Г.С.Сковороди, як філософа. Водночас «Портрет без ретуші» доволі цікаво і дуже конкретно показує художньо –літературну творчість Григорія Сковороди. Розділ книжки так і називається «Життя як творчість». Поряд із відомостями про художньо-літературні заняття Сковороди, вміщено детально проаналізований матеріал про його педагогічно-викладацьку діяльність у ході довгих і тривалих мандрів Україною, а також відвідинами території інших країн та держав Європи. Автор щойно виданої книги про «Портрет Сковороди» детально простежує, яким було ставлення людей (народу) до Сковороди ще за часів його життєвого шляху, а потім – вже після його смерті. Тут тривалий час домінував також великий і потужний спадок міфічних і часто суто легендарних народних уявлень про життя, творчість, а ще більше – про світогляд філософа – мислителя.
Завершує книгу «Григорій Сковорода. Портрет без ретуші» розділ «ДЛЯ ЧОГО НАМ ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ?» Всього півтори сторінки тексту, з якого , власне, можна було б і розпочинати читання і ознайомлення зі змістом цієї книжки. Цікавої, зручної для прочитання і безумовно корисної для кожного, хто й досі шукає відповіді на головні життєві запитання. Принаймні – для себе. Прочитавши «Портрет без ретуші» Григорія Сковороди, висновки і враження гарантовані!

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

