18 квітня, у четвер, відбулося чергове зібрання житомирського філософського клубу, який раніше, під час військового стану, дещо пригальмував у своїй активності. Проте якраз нинішня, квітнева зустріч любителів та охочих поспілкуватися на філософські теми, була приурочена дуже цікавій, суто науковій темі, яка, звісно ж, має прямий вихід на розуміння багатьох процесів не лише наукового порядку, але й повсякденного життя. Учасники клубу філософів, які зібралися у приміщенні Житомирського інституту післядипломної педагогічної освіти, говорили про «Хаос та фрактали». Погодьмося, тема досить специфічна, аби пересічний українець (житомирянин, одесит чи мешканець, наприклад, села Кочерів) достатньо розлого, змістовно та аргументовано міг про це говорити. Однак важливо інше – навіть у таких складних умовах військового часу, коли країна і фактично увесь народ поглинутий проблемами, клопотами мобілізації відсічі та спротиву агресорам, що вторглися в Україну, тут таки, в Україні відбувається розвиток науки. Проходять дискусії, пишуться книги, як результат постійного і могутнього пульсу наукової думки і бажання пізнавати світ. Це виключно гуманістичне бажання і свідчення того, що наше (українське) суспільство і надалі перебуває у лоні розвитку світової цивілізації. Хоча нас активно відтісняють із такої дороги, намагаючись загнати українців у табір болотно-мокшанської диктатури, де розуму та інтелекту відведено виключно маргінальну роль.
Звісно ж, ми не можемо передати зміст, а тим паче – передати той емоційно-вербальний рівень дискусійності, того калейдоскопу фактажу суто специфічного, абсолютно предметно-наукового підпорядкування, які упродовж півтори години були висловлені і які буквально вирували в одній із аудиторій Інституту післядипломної педагогічної освіти. Однак варто сказати, що це був час тріумфу пізнання, це був вияв бажання осягнути найглибинніші причини та фактори нашого теперішнього буття. Зауважимо, що філософський клуб у Житомирі існує вже майже десять років і за цей час у ньому сформувалися дуже цікаві, глибинно гуманістичні засади та правила спілкування та комунікації. Сюди, на засідання ( зустріч) може прийти будь-який житель ( а можливо й гість) нашого міста, аби почути цікаві висновки, припущення, щоби стати учасником обговорення чи просто отримати можливість висловити свою думку. Автором основної теми зустрічі житомирських філософів «Хаос і фрактали» 18 квітня 2024-го року був добре відомий у Житомирі ( в Україні – тим паче) професор Національного Поліського агро-екологічного університету Іван Грабар. До речі, він разом із ще одним науковцем-житомирянином Олександром Орловим (вчений –радіобіолог) незабаром презентуватимуть спільно написану монографію на тему «ігор хаосу» та синергетичного трактування процесів, які відбуваються у Всесвіті. Слід зауважити, що дискусія у середовищі житомирських філософів того квітневого вечора була цікавою, різноплановою, а головне у ній полягало у тому, що це було абсолютно приємне і бажане для багатьох спілкування. Тут же, дуже гармонійно і невимовно доречно пролунали пісні талановитого житомирського барда-пісняра Юрія Іванця, який охоче відгукнувся на запрошення незмінного координатора філософського клубу Анатолія Мельниченка.
Зауважимо, що аудиторія філософського клубу у Житомирі зазвичай пропонує не лише суто академічні теми для обговорення. Та й навіть у ті хвилини, коли висловлюються суто наукові гіпотези, коли лунають ( іноді у вигляді «зливи» виступів) аргументи, пропозиції, зауваження, висловлюються дуже важливі висновки, народжуються гарні і потужні ініціативи, які можуть бути цікавими для найширшої аудиторії. Тому зібрання філософів не лише повчально-цікаве, змістовно вишукане і напрочуд життєдайне. Це – вир життя, це піднесення людського розуму, людського духу і наочний прояв гуманістичного сприйняття життя. Зрештою – нічого надзвичайного, але ж і водночас- це так багато.
Фото до статті надав Володимир КЛІХ
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації