На власній сторінці у соціальній мережі Фейсбук Ірина Кримська оприлюднила пост стосовно зарплат очільників громади Малина.
Очільники громади Малина все ж підняли собі і так гарну зарплатню. Депутати минулої сесії, де ставилося це до порядку денного, бойкотували питання про підвищення зарплати на 100% відсутністю кворуму. Цієї сесії, днями щойно, таки проголосували за те підвищення. Але і не з першого разу.
Тобто депутати намагалися прибрати грабельки на своєму шляху, вирвати їх із рук очільників, котрі уперто підкладали традиційне знаряддя рабства і невігластва нам усім на стежку. Намагалися і не змогли. Проголосували. Здалися. Чи що то таке було?
Важко судити об’єктивно, коли не був присутнім на сесії. Але і не моя думка важлива. Важлива загадка: чому так уперто, аж упорото, міські очільники підвищили собі заоохочення, м’яко кажучи. Хіба не загадка?
Після всіх обурливих постів у соцмережах, після жахливих коментарів і навіть прокльонів у тих коментарях, посадовці не схаменулися.
Мені в коментарях дорікали, що у посадовців такого рівня не має бути малою винагорода. Я, ми всі це розуміємо і не говоримо про мінімалку для міського голови і подібних посадовців. Всі свідомі того, що відповідальність і зусилля додають нулів до зарплати. Не про оцінку результатів йдеться. Просто про формальну математику і підрахунки. Про гіпотетичні результати і гідну винагороду. Будь ласка! Однак!
Однак зухвала наполегливість у вирішенні питання підвищення зарплатні виглядає театром цинізму і абсурду на тлі війни, актуальних і болючих проблем, на тлі зарплат посадовців такого рівня інших міст, подібних до Малина і обласних центрів навіть. Ну, наші очільники реально бикують! (обурюється нарід).
Вже місяць мені муляє здогад, що за цим може стояти проста розгадка. І зараз висловлю своє припущення.
Можливо, наших очільників приперли до стінки і змушують встановлювати собі такі винагороди, а з них відтак «відстьогувати» мзду до політичних кураторів чи банальних бандюків, до структур, які благословили на вибори в цю чинну каденцію? Тоді чому вони не рятуються, не волають «Тонемо!», звільніть нас від мафії?
Припущення моє зухвале. Але як іще пояснити оцю ломову нахрапистість: буцім, хоч-не-хоч, а зарплату ми собі піднімемо? Раптом наші керівники стали заручниками своєї кар’єри, посади? Плати, буцім, бо завдяки нам сів у крісло? Шантаж? Компроміс? У країні, де корупція така ж страшна, як війна, не здивувалася б.
А інше припущення: можливо, ця молода команда потім із зарплат щедро віддає, донатить на допомогу ЗСУ? Ну, просто оті відсотки жужмом і переказує на потреби фронту?
Відразу уточню, що, більш за все, голова, секретар та заступники, як і всі українці, хоч якусь суму хоч раз-два-десять переказували на дрони, амуніцію, автівки для захисників. Бо не може бути, щоб ні. Адже якщо я зі своєї пенсії 2500 іноді це роблю, то з гарних зарплат посадовці не можуть не робити, так? Я не можу зовсім зневіритися. (Прошу не реготати із сарказмом).
Але навіть їхні донати не можуть бути індульгенцією у ситуації, що ми спостерігаємо!
Шановні, ну, поясніть своїй громаді, чому ви нас ріжете без ножа своєю зверхністю й ігноруванням громадської думки? Справа не у розмірі зарплати навіть, а у чесності і честі. Скажіть, ви справді заслужили підвищення зарплати? Якщо так, напишіть по пунктах: за що конкретно. Зробіть це переконливо, правдиво. Не живіть із цією ганьбою, поговоріть з людьми про це. Із поваги до нас і до себе.
Чекаємо.
З повагою Ірина Кримська.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації