Найскладніше у командирській долі – не просто виконати поставлене завдання. Найскладніше – нести тягар відповідальності, що ніколи не полишає того, хто ці рішення приймає. А особливо, коли доля приводить до відповідальності за державу.
Військова справа не приймає сценаріїв і дублів. У цій справі завжди є лише один шанс обирати. І лише військова розвідка здатна допомогти обрати вірний шлях і прийняти єдине вірне рішення.
У цьому простому слові допомога, за лаштунками героїчних вчинків і слави, кропітка, важка і абсолютно небезпечна робота тисяч людей, які зазвичай ніколи не бачать один одного, і тим паче, ніколи один одного не привітають. Це не лише надцінна інформація, яку добути майже неможливо, це і робота аналітиків, які знають, що означає кожна буква у слові, і що означає саме ця інформація. Це і робота тисяч людей, які слідкують, щоб саме ця інформація потрапила саме в ті руки.
Ми ніколи не дізнаємось їхніх імен і прізвищ, хоча, можливо, бачимо їх щодня. Можливо, вони ходять разом з вами на батьківські збори, проте, ми ніколи про це не дізнаємося. Це саме вони, професіонали, у яких немає власних сторінок у соціальних мережах, проте є власне життя, яке вони присвятили батьківщині, і про яке ніхто не знає. І в тому їхня сила і цінність.
Мені дуже поталанило. Я їх зустрів і зміг подивитися їм в очі. Багатьом, на жаль, в перший і останній раз. Проте я точно знаю, вони є. Бо ми все ще боремося. Вони десь серед нас, просто виконують свою роботу, яка допомагає. Допомагає бачити за горизонт. Допомагає бачити її, Перемогу.
І точно нам з вами, як би хто сьогодні не хотів, вже ніколи не буде соромно за те, що ми зробили. І ми точно знаємо, що робити далі.
Дякую за Службу. Пишаюся, що був поруч.
Зі святом Вас, військова розвідко України.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city



«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації


