27 серпня в рамках національного туру у Молодіжному центрі в Житомирі презентували документальну стрічку «Люди кольору свободи». Фільм розповідає про боротьбу українського народу за свободу та незалежність на тимчасово окупованих Росією територіях України з моменту анексії Криму у 2014 році і дотепер.
Про це розповіла Анна Слюсаренко — сценаристка та продюсерка фільму. За її словами, ідея зняти стрічку виникла навесні 2024 року, зйомки стартували восени того ж року. Перший прем’єрний показ фільму «Люди кольору свободи» відбувся в червні 2025 року у Києві. Восени 2025 стрічку демонстрували в Європарламенті. Житомир став сьомим за рахунком містом, де показали цей фільм.
«Окупація — це інша форма війни. Історія та ідея створення самого фільму полягала в тому, щоб підсвітити людській вимір — теми окупації та тимчасово окупованих територій Хотілося привернути увагу суспільства і показати. що питання окупації не таке просте, як здається. Нам легше знайти хороших і поганих українців, поділити їх за регіональною ознакою і сказати, що в цих місцях живуть хороші українці, а в цих — погані. Але сутність людини не залежить від того, в якому місці вона народилася і проживає. Вона може бути носієм любові до України, адекватних цінностей, де б вона не жила. У фільмі зібрані історії людей. які народилися на Донеччині, Луганщині, в Криму, на Херсонщині, на Запоріжжі. Будучи в окупації, вони виборювали право називати свою землю Україною навіть в тих умовах, коли вже твоя земля окупована», — говорить Анна Слюсаренко.
Анна Слюсаренко — сценаристка та продюсерка документального фільму «Люди кольору свободи». Житомир, 27 серпня 2026 року.
Героїв фільму шукали через соціальні мережі, громадські організації, а також через знайомих.Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Люди, які погоджувалися надіслати нам свої голосові повідомлення, і які зараз знаходяться в окупації говорили: «Зробіть, будь ласка, так, щоб нас, тих українців, які залишаються зараз в окупації і підтримують Україну всім серцем, почули якомога більше людей на підконтрольних територіях України і за кордоном. Бо навіть понад 10-річну окупацію ми все одно віримо і чекаємо на Україну. Для нас дуже важливо, ким ми будемо для вас: зрадниками, які жили в окупації, чи громадянами України, які просто жили в тих умовах». І це також мета цих кінопоказів. поїздок говорити, ділитися різним досвідом, щоб наші люди тут розуміли, в яких умовах живуть наші люди там», — зазначила Анна Слюсаренко.
Глядачі, які прийшли на показ документального фільму «Люди кольору свободи». Житомир, 27 серпня 2026 року .
На кінопоказ до Житомира приїхав один із героїв документального фільму «Люди кольору свободи» — художник Сергій Захаров. Сергій родом з Донецька — у фільмі він розповів свою історію про життя в російській окупації з березня по жовтень 2014 року.
«Я був свідком того, як починається війна, як вона заходить в наш дім. Я робив такий арт-спротив: розміщував на вулицях вже окупованого міста стрітарт-роботи, які висміювали бойовиків. Це були різні образи смерті: малював Гіркіна, Моторолу тощо. В якийсь момент вони вирахували мене і мені, скажімо так, «пощастило» відчути на собі, що таке справжній «рускій мір». Я опинився в катівнях на підвалах — пройшов через побиття, тортури, було інсценування розстрілу. Але мені все ж таки вдалося вийти на свободу і покинути своє рідне місто», — розповів Сергій.
За словами режисерки фільму Людмили Мельник, чимало розповідей героїв фільму залишилися за кадром.
«Важко усвідомлювати те, через що вони пройшли. Для мене особисто найважче було чути історію Людмили Гусейнової, яка провела 3 роки в російському полоні і сиділа в тюрмі з кримінальними жінками. Було 20 кримінальних жінок і одна вона — політична. Було дуже багато знущань. Відсутність води, брак усього. І ми спеціально не давали багато чого у фільмі з історій, бо ми хотіли зробити фільм, який був би для будь-якої аудиторії. Ми хотіли зробити так, щоб він не був тригерним для людей — щоб вони просто могли зрозуміти, що відбувається на окупованих територіях», — зазначила Людмила Мельник.
Людмила Мельник — режисерка документального фільму «Люди кольору свободи». Житомир, 27 серпня 2026 року.
Глядачі, які прийшли на показ документального фільму «Люди кольору свободи». Житомир, 27 серпня 2026 року .
Глядачка Анастасія Бойко зазначила, що фільм розкрив для неї життя в окупації по-новому — зі стрічки жінка дізналася більше про людей, які живуть на окупованих територіях.
«Загалом це дуже тяжкий фільм. Я не очікувала, що аж настільки. І дуже добре, що показують таке. Я знала деяку інформацію, але не знала про такі важливі і страшні деталі. Я рада, що прийшла на цей фільм», — сказала Анастасія.
Глядачі, які прийшли на показ документального фільму «Люди кольору свободи». Житомир, 27 серпня 2026 року .
«Ми — доволі щасливі люди. Нам не потрібно боятися говорити українською мовою, ми не боїмося співати українські пісні. Такі двоякі відчуття: з одного боку — сум і страх через те, що люди пережили. З іншого боку, справді по-іншому оцінюєш своє становище саме тут», — зазначила ще одна глядачка Олена Окопська.
У Житомирі фільм демонстрували двічі — 27 і 28 серпня у Молодіжному центрі.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
