У Житомирі написи та малюнки з’являються на стінах будинків, зокрема на Михайлівській. У поліції розповіли, яка відповідальність передбачена за такі правопорушення та хто відповідає, якщо їх вчиняють неповнолітні.
Про це розповіла керівниця відділу ювенальної превенції управління Національної поліції в Житомирській області Марія Зуб.
За її словами, торік до поліції тричі зверталися з приводу таких правопорушень.
«За це передбачена відповідальність. Із 16 років ми можемо кваліфікувати такі дії за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення — дрібне хуліганство. Санкція цієї статті передбачає штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, виправні роботи на строк від одного до двох місяців із відрахуванням 20 відсотків заробітку, а також адміністративний арешт на строк до 15 діб. Якщо правопорушення вчинила особа, яка не досягла 16 років, відповідальність за це несуть батьки. У такому разі йдеться про статтю 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення — невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей», — повідомила Марія Зуб.

Марія Зуб.
Начальниця міського управління у справах сім’ї, молоді та спорту Ірина Ковальчук розповіла, що написи на стінах є проявом вандалізму. За її словами, у Житомирі намагаються не лише прибирати такі написи, а й залучати до цього молодь.
«Особливо написи, які не мають жодного естетичного чи морального змісту. Тому, маючи таку класну програму, як школа місцевого самоврядування, ми спільно зі слухачами школи вирішили зробити такий акт тактичного урбанізму: показати, що це не окей — коли в центрі міста, на Михайлівській, є така стіна, і залучити слухачів школи самоврядування до того, щоб привести її до нормального вигляду», — сказала Ірина Ковальчук.

Ірина Ковальчук, Житомир, 18 серпня 2026 року.
Зі слів начальниці управління, протягом двох років вона разом зі слухачами школи місцевого самоврядування навесні та восени виходить на Михайлівську, щоб замальовувати написи на стінах.
«У нас є ще один гарний проєкт, теж ініційований молоддю, — проєкт «Замалюй». Він стосується стін на під’їздах будинків і так далі, де молодь замальовує посилання на канали, які продають наркотики. Тому, якщо ви знаєте і бачили такі стіни, можна в телеграм-бот надсилати нам таку інформацію, і ця молодь прийде зі спеціальними трафаретами та замалює ці написи», — розказала Ірина.

Графіті на будівлі, Житомир, 18 серпня 2026 року.
Ірина Ковальчук розповіла, що через постійну появу написів на стіні біля міської ради виникла ідея створити там зображення, яке б унеможливило нанесення нових написів.
«Можливо, ми знайдемо партнерів, спонсорів, які допоможуть нам реалізувати цю ідею. І там з’явиться гарна мозаїка від Анастасії Сладковської. Зараз вона активно працює над цим проєктом. Мозаїка прикрашатиме наше місто і, можливо, стане новою фотозоною. Водночас це унеможливить нанесення фломастером малюнків і написів», — зазначила начальниця управління.

Графіті на будівлі, Житомир, 18 серпня 2026 року.
За словами професора кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка Олега Мазяра, розписування стін може мати різні причини — від прояву вандалізму до прагнення підлітків самоствердитися, проявити незалежність або відчути ризик.
«Причини можуть бути достатньо різні — від звичайних актів вандалізму до спроби позбутися батьківської гіперопіки, проявити себе, показати свою автономність. Це можуть бути і спроби соціалізуватися в якійсь субкультурі, продемонструвати себе в ній. Також серед важливих причин може бути бажання порушувати певні норми й відчувати цей ризик, тому що він дає адреналін. Це може бути також певною формою самоствердження серед однолітків», — пояснив професор.

Олег Мазяр, Житомир, 18 серпня 2026 року.
Олег Мазяр розповів, що такі мотиви характерні переважно для підлітків.
«Це достатньо вікова норма для підлітків — спроба протиставити себе дорослому світу. Тому повністю це явище, мабуть, невикорінне, але частково його, звісно, можна зменшити. Це не проблема творчості. Це проблема бажання відчути якийсь ризик. Сенс у тому, щоб зробити це в таких ризикованих для себе умовах, побачити, на що я здатен, чи можу я це зробити, як я поводитимуся. Частково це, звісно, можна зменшити, але щоб це явище повністю зникло — навряд чи воно колись зникне», — сказав Олег Мазяр.

Графіті на огорожі, Житомир, 18 серпня 2026 року.
Житомирянка Зінаїда прогулюється Михайлівською. Вона розповіла, що часто бачить написи та малюнки на стінах будинків і парканах не лише в центрі міста, а й біля свого будинку. Деякі з них вона зафарбовує власноруч.
«Розмальовували, і я щоразу беру «Сніжку» і замальовую. О, краса! На цьому будинку. Це ж не тільки на парканах. Коли б побачити, коли вони малюють. А вони малюють тоді, коли ніхто не бачить», — розповіла Зінаїда.

Зінаїда, Житомир, 18 серпня 2026 року.
Зі слів житомирянки Валентини, вона часто зустрічає подібні написи й негативно до них ставиться.
«Я вважаю, що це виховання батьків. Треба дітей своїх навчати, що можна робити, а що не можна. І треба місто тримати в чистоті й порядку, щоб було приємно ним ходити», — сказала Валентина.

Валентина, Житомир, 18 серпня 2026 року.
«Якщо це якась картина, то я не проти. А якщо просто таке, то воно псує наші вулиці, центральні вулиці. Мені не подобається», — розповіла Ольга.

Ольга, Житомир, 18 серпня 2026 року.
Суспільне звернулося із запитом до Житомирської міської ради, щоб з’ясувати, хто має зафарбовувати написи та малюнки на будинках на вулицях Лятошинського, Михайлівській та в провулку Скорульському.

Графіті на будівлі, Житомир, 18 серпня 2026 року.

Графіті на будівлі, Житомир, 18 серпня 2026 року.

Графіті на будівлі, Житомир, 18 серпня 2026 року.

Графіті на кам’яній поверхні, Житомир, 18 серпня 2026 року.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city

«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

