Наша землячка Оксана Янцен, голова Української спілки Нижньої Саксонії, нині перебуває у Житомирі. Вона приїхала в Україну разом із чоловіком та донькою, а після короткої родинної зустрічі та відпочинку в Карпатах повернеться до Німеччини — готувати масштабні «Українські дні в Ганновері-2026».
Цьогоріч фестиваль української культури триватиме з 21 серпня до 5 вересня та об’єднає концерти, театральні постановки, дискусії, виставки, майстер-класи, українську кухню й благодійні ініціативи.



Журналістка Ірина Самарцева зустрілася у Житомирі з пані Оксаною та отримала ексклюзивне інтерв’ю.
Ірина Самарцева – Про те, як українці представляють свою культуру в Німеччині, чим дивують німців, чому на фестивалі готуватимуть десятки літрів борщу та тисячі вареників і яку роль у всьому цьому відіграють волонтери, ми поговорили з Оксаною Янцен.
Ірина Самарцева: Оксано, ви знову в Житомирі. Цього разу приїхали всією сім’єю?
Оксана Янцен: Так. Це вже другий наш спільний приїзд до України від початку повномасштабної війни. Ми приїхали приблизно на два тижні. Спочатку побудемо у батьків, потім поїдемо до Києва, щоб зустрітися з партнерами нашої спілки. А після цього плануємо трохи сімейного відпочинку в Карпатах.
Потім повертаємося до Німеччини, адже на нас чекає дуже багато роботи — підготовка до «Українських днів у Ганновері-2026».

— Як давно ви проводите цей фестиваль?
— Перший культурний день України ми організували у 2019 році. Це була наша ініціатива, адже спілка прагнула створити власний культурний бренд.
Потім була пандемія, а після початку повномасштабного вторгнення потреба розповідати німецькому суспільству про Україну, її культуру та традиції стала ще більшою.
Тому з 2022 року ми почали активно проводити масштабні Дні української культури в Ганновері.
— Цьогоріч це буде фактично двотижневий фестиваль?
— Так. Основні заходи триватимуть із 21 серпня до 5 вересня. Можливо, додадуться ще окремі події до кінця вересня.
Ми хочемо показати Україну максимально різноманітно — через культуру, мистецтво, музику, театр, кухню, громадські ініціативи та сучасні українські проєкти.

— Хто виступатиме на фестивалі?
— Ми поєднуємо українців, які нині живуть у Нижній Саксонії, з митцями з України.
29 серпня перед головною ратушею Ганновера відбудеться велике родинне свято. На сцені виступатимуть українські митці, які живуть у Ганновері, а також учасники з Берліна, Гамбурга та інших міст.
Плануємо запросити й колектив з України. Зокрема, домовляємося про приїзд гурту «Сестри» — сподіваємося, що ця зустріч відбудеться.
— А що з театром «Театроманія 2.0», який свого часу був під вашою опікою?
— Нині це вже самостійний проєкт. Антон Тельбізов активно працює, об’єднує українських митців і розвиває ініціативу «Український культурний дім».
Ми маємо дуже хорошу співпрацю. Його митці також братимуть участь у наших заходах. Зокрема, планується театральна постановка Анастасії, яка стане частиною церемонії відкриття фестивалю.
21 серпня ми проведемо урочисте відкриття за участю партнерів, представників міста та політиків.
Патроном «Українських днів» є бургомістр Ганновера Беліт Онай. Для нас це дуже важливо, адже демонструє підтримку української громади з боку міста.
— Чи буде цього року акція до Дня Незалежності України?
— Так. 24 серпня на Оперній площі Ганновера відбудеться демонстрація за участю громадських діячів і політиків.
Після неї ми пройдемо з великим українським прапором до Нової ратуші. Там місто традиційно символічно піднімає український прапор.
Для нас це дуже сильний знак підтримки України та української громади.

— Наскільки активно до фестивалю долучаються інші українські організації Німеччини?
— Українських організацій у Німеччині вже дуже багато. Ми співпрацюємо з багатьма з них і плануємо запросити на фестиваль українські спілки з усієї Нижньої Саксонії.
Ми також працюємо над створенням асоціації українських організацій нашої федеральної землі. Статут уже підготовлений, визначені основні напрямки роботи.
Для нас важливо, щоб українці могли представляти свої ініціативи, а німецьке суспільство — більше дізнаватися про них.
— Як німці реагують на українські культурні заходи?
— Дуже позитивно. Ми бачимо велику зацікавленість.
Українська спілка для нас — це своєрідний місток між українською громадою та німецьким суспільством.
Тому на фестивалі буде інформаційна ярмарка німецьких партнерів — організацій, які працюють з українцями, зокрема центрів зайнятості та громадських об’єднань.
Буде також ярмарка українських ініціатив і бізнесів, які працюють у Ганновері.
Ми хочемо показати: українці не просто перебувають у Німеччині — вони активно працюють, створюють власні проєкти та є частиною суспільного життя.
— Що найбільше цікавить німців в українській культурі?
— Дуже багато речей. Наприклад, великий інтерес викликають двомовні українсько-німецькі дитячі книги.
Також ми проводимо майстер-класи. Люди дуже відкриті до нового, тому можна пропонувати різноманітні формати.
А ще, звичайно, українська кухня.
— Які українські страви найбільше полюбили в Ганновері?
— Вареники, борщ, узвар. Вареники з картоплею та капустою користуються особливою популярністю.
Цього року плануємо також готувати київські котлети за рецептом українського шеф-кухаря.
Будуть медовик, солодощі, наполеон та інші українські страви.
— Ви навіть проводитимете кулінарний майстер-клас?
— Так. Я вже маю досвід проведення таких курсів для німецькомовної аудиторії.
Цього разу готуватимемо три страви, які, на мою думку, є основою української кухні: борщ, вареники та сирники.
Також використовуватимемо вегетаріанські рецепти, щоб долучити якомога більше людей.
— Скільки української їжі готуєте на головне свято?
— Минулого року ми зварили 50 літрів борщу — і цього не вистачило. Тому цього року плануємо близько 75 літрів борщу.
А ще хочемо приготувати приблизно 4 тисячі вареників.
Підготовка вже розпочалася. Наші морозильні камери поступово заповнюються.
Ми дуже сподіваємося на велику кількість відвідувачів, адже кошти від продажу українських страв спрямовуємо на гуманітарні проєкти нашої спілки.
— Ганновер має місто-побратим в Україні — Миколаїв. Чи буде представлений Миколаїв?
— Ганновер і Миколаїв мають дуже тісні партнерські зв’язки. Ми планували запросити митців та культурні колективи з Миколаєва.
Зараз ще узгоджуємо деталі, але я дуже сподіваюся, що представники цього прекрасного міста зможуть приїхати до Ганновера.
Для нас важливо показувати не якусь абстрактну Україну, а її різноманіття — різні регіони, традиції, культуру.
— Ви багато допомагаєте Україні. Чи продовжує спілка гуманітарну діяльність?
— Так, це один із важливих напрямків нашої роботи. Наші фестивалі мають не лише культурну, а й благодійну складову.
Саме тому для нас важливі продажі української кухні, ярмарки, пожертви. Усе це допомагає реалізовувати гуманітарні проєкти.
І тут я хочу особливо подякувати нашим волонтерам. Без них провести такий масштабний захід просто неможливо.
— Скільки людей працює над підготовкою?
— Дуже багато. Це волонтери з різних міст України, зокрема й наші земляки з Житомира.
Хтось допомагає на кухні, хтось займається організацією заходів, хтось працює з митцями, хтось відповідає за комунікацію.
Це величезна командна робота.
— Що для вас особисто означають «Українські дні в Ганновері»?
— Для мене це можливість показати, якою є Україна насправді.
Ми хочемо, щоб німці бачили не лише новини про війну, а й нашу культуру, традиції, мистецтво, сучасних людей, український бізнес, кухню.
Хочеться, щоб після таких заходів люди сказали: «Ми хочемо більше дізнатися про Україну. Ми хочемо туди поїхати».
І я дуже сподіваюся, що колись ми зможемо приймати наших німецьких друзів уже в мирній Україні.
«Українські дні в Ганновері» — це не просто фестиваль. Це можливість говорити про Україну мовою культури, мистецтва, людських історій і щоденної праці. І водночас — збирати допомогу для тих, хто сьогодні її потребує.
Для Оксани Янцен та її команди це спосіб залишатися пов’язаними з Україною, представляти її у Німеччині та створювати нові мости між двома країнами.
А серед тих, хто допомагає будувати ці мости, — і житомиряни, які долучаються до роботи Української спілки Нижньої Саксонії.
Автор: Ірина Самарцева, журналістка, волонтерка
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city

«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
