22 серпня цьогоріч в «Мистецькій бібліотеці» м. Львова (вул. Шота Руставелі, 8) відбудеться творчий вечір автора-житомирянина Вадима Жалюка. Наша редакція не може стояти осторонь культурологічних подій, які об»єднують творчі пошуки митців різних регіонів України, мають об»єднуючий надих, сприяють культурним зв»язкам. Напередодні заходу ми поспілкувались з Вадимом Жалюком, чиї твори нагадують згусток соціальних тем, які поєднані з наративною естетикою на помежів»ї реалізму та неороманттики.
Редакція: Вадиме, чому саме Львів? Ви ж бо впізнаваний автор для Черкас, Херсона, Вінниці, Києва.
Вадим Жалюк: Певно тому, що належу до тих людей, які не розгублюються, наближаючи до себе горизонти. Дуже часто відвідував Львів. Як правило, подорожуючи. Часом проживав життя цієї кам»яниці декілька днів. Переживання, які дає це місто направду вибухові, бо воно і є кам»яниця вщент наповнена порохом. Така собі порохова вежа. Часто спалахує. Бо замалий запал, в розумінні бікфордового гнітика, проте творчого запалу, яке дає це місто, вистачає на довго. Особливо це відчутно згодом, коли вляжуться вражіння від подорожі.
Редакція: Яким було останнє побачення зі Львовом?
Вадим Жалюк: Востаннє мої відвідини цього галицького міста були позначені перемогою моєї книги «ВЧ. До запитання» у Всеукраїнському літературному конкурсі імені Леся Мартовича. Це було напровесні цього року. Цим конкурсом опікується Галина Фесюк. Напрочуд потужний конкурс, багатий традиціями красного письменства.
Редакція: Що Ви можете сказати про локацію, де буде проходити захід?
Вадим Жалюк: Проведення заходу стало можливим за сприяння львівського художника-іконописця Бориса Шеремети, виставка робіт якого нещодавно відбулась в Домі української культури в Житомирі. Ми навіть встигли потоваришувати з Борисом, хоча до цього часу не бачились наживо. Інтернет долає відстані, ламає кордони. Що ж до «Мистецької бібліотеки» у Львові – то це мистецький простір, відкритий до творчих людей, визнаних, і тих, хто поки шукає себе, хоча митці, як, власне, і мистецтво – це одвічний пошук, і щоразу відчуваєш його неспинність, емотивність та еврікідність (від отого давнього «евріка»). Ось-ось, як «Мистецька бібліотека» зробила презентацію альманаху «Цвях». Це – поетичне видання, гостро-соціальна поезія, представлена, як правило, київськими авторами. З певних причин мої вірші не увійшли до цього видання, чи то тому, що я проґавив дедлайни, чи то тому, що готую до прозового «Цвяху» свої оповідання, які ближчі і мені, як автору, і моєму читачу, який цінує прозу понад поезію.
Редакція: Що Ви очікуєте від серпневого міста Лева?
Вадим Жалюк: Сподіваюсь, що Лев буде лагідною кицею, яка огорне мене турботою, отією щемливою турботою, якої так не вистачає у стані постійного стресу, тими лихоліттями, Які переживає сучасна Україна.. Потрібно бути свідомим того, що будь-які війни закінчуються, вичерпують себе, невичерпні лише любов та віра…
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації