ЧЕПЕЛЬ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
14.02.1985 — 18.12.2024 рр.
Андрій народився у м. Житомирі. Навчався у загальноосвітній школі №14 (нині — ліцей №14). Ще зовсім маленьким він втратив маму, тому зростав під турботою батька та бабусі, яка присвятила своє життя навчанню і вихованню дітей. Саме вони виховали в ньому чесність, працьовитість, людяність, силу духу та почуття відповідальності.
Після закінчення школи Андрій здобув освіту в Житомирському кооперативному коледжі бізнесу і права (нині — Житомирський кооперативний фаховий коледж бізнесу і права) за спеціальністю «Товарознавство». Згодом розпочав свій трудовий шлях. Працював у будівельній сфері, пізніше — у компанії з продажу плитки, а з 2010 року став частиною колективу ТОВ «Фрам», де працював монтажником і складальником виробів із деревини.
Колеги знали його як стриманого, сміливого і висококваліфікованого фахівця. Він без вагань виконував найскладніші монтажні роботи на великій висоті навіть там, де не було можливості підстрахуватися. Андрій щиро любив свою роботу і часто говорив, що вона ніколи не буває одноманітною, адже кожен новий об’єкт приносить нові завдання та нові виклики.
Найбільшою цінністю для Андрія була родина. Він був люблячим батьком, терплячим і відданим чоловіком, надійною опорою для своїх найдорожчих людей. Друзі цінували його за щирість, доброзичливість і готовність завжди прийти на допомогу. Він був чуйною людиною, жив по совісті, прагнув чинити правильно і власним прикладом спонукав до цього інших.
У серпні 2024 року Андрій став до лав Збройних Сил України, щоб захистити рідну землю від російських окупантів. Згодом був призначений командиром десантно-штурмового відділення. Завдяки своїй мужності, відповідальності та людяності здобув глибоку повагу серед побратимів і командирів. Неодноразово, ризикуючи власним життям, рятував поранених побратимів, залишаючись вірним військовому братерству та своєму обов’язку.
18 грудня 2024 року, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, Андрій Володимирович героїчно загинув.
Лише через рік і сім місяців Герой на щиті повернувся до рідного Житомира. Довгі місяці болісного очікування завершилися важкою звісткою. Родина до останнього жила надією, але додому повернувся Воїн, який до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі, народові та Україні.
У вічній скорботі залишилися батько, дружина, син, рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
Світлий спомин про Андрія Володимировича назавжди житиме у серцях усіх, хто його знав, любив і шанував.
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації