Сьогодні, 19 червня, Пулинська громада зустрічала і провела в останню земну дорогу свого Захисника, Героя Ігоря Пишнюка.
Ігор народився 15.11.1986 року. Дитинство і юність пройшли у Пулинах. Після закінчення місцевої школи навчався у Житомирському музичному училищі, мріяв стати музикантом.
Ігор Пишнюк був патріотом своєї держави. Після проходження строкової служби став учасником АТО/ООС. Під час повномасштабної війни з росією 03.02.2023 року знову став на захист Батьківщини, записавшись добровольцем. Служив у рядах Національної гвардії України, захищав територіальну цілісність і незалежність нашої держави на Донеччині, під Бахмутом. До кінця був вірним військовій Присязі. 11.07.2025 року наш Герой отримав важке поранення, після чого був звільненим з військової частини.
17 червня Ігор Пишнюк помер в Житомирській обласній лікарні.
Люди, стоячи на колінах, зустрічали траурний кортеж, який востаннє віз загиблого воїна до рідної домівки в Пулини.
Біля будинку зібралися односельчани, рідні, друзі. Аби вклонитися і віддати шану Захиснику, сюди прибуло керівництво селищної ради разом з секретарем ради Олександром Лігутою.
Протоієрей Свято-Миколаївського храму ПЦУ Сергій Янчук провів коротку панахиду. Продовження молебню відбулося у селищному храмі.
Однокласник нашого Захисника Віталій розповів, що Ігор був наполегливою, чесною, працьовитою людиною, не боявся будь-яких труднощів. Мав багато планів на життя. Але війна все безжально перекреслила і зруйнувала.
З належними військовими почестями Героя поховали на кладовищі у селі Івановичі, де покояться його батьки. Зі скорботною промовою та співчуттям родині виступила староста Людмила Черниш.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям покійного Ігоря Пишнюка.
Світла пам’ять про мужнього воїна назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав, любив, поважав та усіх нас, чий мир і спокій він захищав.
Вічна слава Герою!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації