КАРНАУХ ЛІДІЯ ВАСИЛІВНА
24.19.1968 – 06.06.2026 рр.
Народилася Лідія Василівна 24 жовтня 1968 року в селі Догмарівка на Херсонщині. Навчалася у загальноосвітній школі смт Новоолексіївка. Прагнення до знань та наполегливість допомогли їй здобути професію бухгалтера промислових підприємств у Мелітопольській бухгалтерській школі. Згодом вона продовжила навчання у Мелітопольському технікумі механізації та гідромеліорації сільського господарства, де отримала спеціальність техніка-гідротехніка.
Свою трудову діяльність Лідія Василівна розпочала на ПАТ «Дружківський машинобудівний завод», де працювала бухгалтером. Вона завжди вирізнялася відповідальністю, чесністю, працьовитістю та вмінням сумлінно виконувати покладені на неї обов’язки. Колеги та друзі поважали її за щирість, людяність і відкритість.
Коли на сході України розгорнулася антитерористична операція, Лідія Василівна не змогла залишитися осторонь. У непростий для держави час вона долучилася до лав Збройних Сил України, пов’язавши своє життя зі служінням Батьківщині. Відтоді й до останнього дня свого життя віддано виконувала військовий обов’язок, стоячи на захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Для неї служба була не лише професією, а справою честі та покликанням серця. Вона залишалася вірною військовій присязі, своєму народові та Україні навіть у найважчі часи.
У 2023 році доля привела її родину до Житомира. Тут вона продовжила свій життєвий шлях, несучи службу та залишаючись відданою справі захисту держави. До останнього подиху Лідія Василівна робила все можливе, аби допомогти своїй країні, підтримати побратимів і наблизити мирне майбутнє для українського народу.
Вона була справжнім бійцем не лише у військовому строю, а й у житті. Сильна духом, мужня, незламна та рішуча, Лідія Василівна ніколи не відступала перед труднощами. Навіть коли доля послала їй важке випробування — тяжку хворобу, вона продовжувала боротьбу до останнього. Її сила волі, витримка та жага до життя викликали щире захоплення і повагу у всіх, хто був поруч.
6 червня 2026 року невблаганна смерть обірвала її земний шлях. Відійшла у вічність жінка великого серця, віддана військовослужбовиця, любляча рідна людина та справжня патріотка України.
У скорботі схиляють голови рідні та близькі, друзі, бойові побратими, усі, хто знав і шанував Лідію Василівну.
Вічна пам’ять і вічна шана Захисниці України!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації