ФЕДОРЕНКО ПАВЛО РУСЛАНОВИЧ
18.11.1997 — 02.03.2026рр.
Павло народився у сім’ї військовослужбовця у смт. Черкаське на Дніпропетровщині. З дитинства зростав в оточенні, де цінувалися дисципліна, відповідальність і відданість обов’язку. Рано виявив самостійність і високі інтелектуальні здібності.
У 2003 році разом із сім’єю переїхав до міста Дніпра, згодом сім’я тимчасово проживала за межами України, у 2008 році повернулася на Батьківщину до міста Одеси. Тому навчатися Павлу довелося в різних школах у різних містах. Та скрізь він зарекомендовував себе як здібний учень, особливо схильний до точних наук, брав участь у предметних олімпіадах.
У 2011 році разом із сім’єю повернувся до смт.Черкаське, де здобув повну загальну середню освіту у місцевій школі.
У старших класах Павло планував навчання у Польщі, мріяв стати програмістом і пов’язати своє життя зі сферою штучного інтелекту. Вивчав англійську та польську мови. Однак життєві обставини внесли корективи, і він обрав навчання в Україні — вступив до Харківського політехнічного університету на факультет комп’ютерних та інформаційних технологій.
Згодом, усвідомивши, що обраний напрям не відповідає його життєвим прагненням, у 2017 році залишив навчання та обрав шлях самостійного розвитку.
Павло Русланович був спокійною, врівноваженою, чуйною людиною з твердими життєвими принципами. Він володів іноземними мовами, цікавився мистецтвом, навчався образотворчому мистецтву та грі на електронному піаніно, у дитинстві займався карате. Цінував знання, поважав працю медиків та інженерів, прагнув глибини та змісту в усьому, що робив.
У 2026 році Павло став до лав ЗСУ, щоб захищати державу, її незалежність і майбутнє. 2 березня 2026 року смерть вирвала Воїна із лав Захисників України…
У вічній скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
Світла пам’ять Воїну-Захиснику.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації