11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах коронавірусної інфекції COVID-19 глобальною пандемією. Для України і зокрема для Житомирської області це стало початком складного періоду, який вплинув на медицину, економіку та повсякденне життя людей.
Житомирщина стала одним із перших регіонів країни, де пандемія проявилася особливо гостро.
Перші випадки та перші втрати
У березні 2020 року в Україні почали фіксувати перші підтверджені випадки зараження коронавірусом. Уже 13 березня 2020 року в місті Радомишль померла 71-річна жінка, у якої було підтверджено COVID-19. Цей випадок став одним із перших летальних в Україні.
Невдовзі нові випадки почали реєструвати в різних районах області. Смерті від ускладнень хвороби фіксували, зокрема, у Бердичеві, Малині, Житомирському та Попільнянському районах.
Діагноз підтверджували лабораторно — переважно за допомогою ПЛР-тестування, яке проводили лабораторії системи Міністерства охорони здоров’я.
Карантин і перша хвиля пандемії
У відповідь на стрімке поширення вірусу уряд України запровадив загальнонаціональний карантин. У країні закрили школи та університети, обмежили роботу транспорту, заборонили масові заходи та ввели масковий режим у громадських місцях.
Перші осередки поширення інфекції на Житомирщині виникли у Радомишлі, Бердичеві, Малині та Житомирському районі. Лікарні почали перепрофільовувати відділення під лікування пацієнтів із коронавірусною хворобою.
До кінця 2020 року пандемія стала серйозним випробуванням для медичної системи області: лікарі працювали у надзвичайно напружених умовах, а кількість госпіталізацій постійно зростала.
Особливі правила поховання
Пандемія вплинула навіть на традиції поховання. Для людей, які померли від COVID-19, діяли спеціальні санітарні правила.
Згідно з рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я:
- тіло померлого поміщали у спеціальний герметичний пакет;
- проводили обов’язкову дезінфекцію;
- поховання здійснювали у закритій труні;
- кількість учасників церемонії була обмежена.
Такі заходи запроваджували для мінімізації ризику поширення інфекції.
Нові хвилі та поява штамів
У 2020–2021 роках Україна пережила кілька хвиль пандемії. Найскладнішими для медичної системи стали:
- осінь 2020 року — різке зростання кількості заражень;
- весна 2021 року — поширення більш заразного штаму Alpha;
- осінь 2021 року — хвиля штаму Delta, що спричинив значне зростання госпіталізацій.
Наприкінці 2021 року в Україні почали фіксувати і новий варіант вірусу — Omicron, який швидко поширювався, але у більшості випадків мав легший перебіг хвороби.
Початок вакцинації
Важливим етапом боротьби з пандемією стала вакцинація. Кампанія щеплень в Україні стартувала 24 лютого 2021 року.
Першими вакцину отримали медичні працівники, військові та працівники соціальної сфери. Згодом щеплення стали доступними для всіх дорослих громадян.
У Житомирській області відкрили десятки пунктів вакцинації у лікарнях, поліклініках та центрах масової імунізації. Також працювали мобільні бригади медиків, які проводили щеплення у громадах.
Статистика пандемії
За офіційними даними системи громадського здоров’я, з початку пандемії в Житомирській області було зареєстровано понад 214 тисяч випадків COVID-19, а кількість померлих перевищила 3,6 тисячі осіб.
Загалом десятки тисяч жителів регіону проходили лікування у стаціонарі, а сотні тисяч — амбулаторно.
Пандемія, яка змінила життя
COVID-19 став одним із найбільших викликів для регіону за останні десятиліття. Через карантинні обмеження:
- школи та університети переходили на дистанційне навчання;
- бізнес працював з обмеженнями;
- лікарні створювали спеціалізовані інфекційні відділення;
- медики працювали в умовах надзвичайного навантаження.
Попри складні обставини, область поступово адаптувалася до нових умов. Пандемія прискорила розвиток лабораторної діагностики, системи епідеміологічного моніторингу та цифрових сервісів у сфері медицини.
P.S.
Історичний збіг дат: 11 березня і пандемія «іспанського грипу»
Цікаво, що дата 11 березня має символічне значення і в історії іншої глобальної епідемії. Саме 11 березня 1918 року у військовому тренувальному таборі Кемп-Фанстон на базі Форт-Райлі у штаті Канзас (США) було зафіксовано один із перших масових випадків захворювання на грип, який згодом увійшов в історію під назвою «іспанка».
Того дня до військового лазарету звернувся солдат зі скаргами на високу температуру, слабкість та сильний кашель. Уже за кілька годин медичний пункт заповнили десятки військових із подібними симптомами, а до кінця дня кількість хворих обчислювалася сотнями. Вірус поширювався надзвичайно швидко.
Упродовж наступних місяців хвороба охопила значну частину Сполучених Штатів, а з переміщенням військ Першої світової війни почала стрімко поширюватися Європою та іншими континентами. До серпня 1918 року перша хвиля епідемії дещо послабла, однак уже восени вона повернулася з набагато більшою силою. Жовтень 1918 року став найсмертоноснішим місяцем в історії США — лише за один місяць від грипу померло близько 195 тисяч людей.
Назву «іспанський грип» пандемія отримала не через місце походження вірусу. Під час Першої світової війни більшість країн-учасниць конфлікту обмежували публікації про епідемію через військову цензуру. Натомість нейтральна Іспанія відкрито повідомляла про масштаби захворювання у своїй пресі, тому саме звідти світ дізнався про пандемію.
За різними оцінками істориків та епідеміологів, «іспанкою» перехворіла приблизно третина населення планети, а кількість загиблих становила від 20 до 50 мільйонів людей. Це значно перевищило втрати на фронтах Першої світової війни.
Через понад століття світ знову зіткнувся з глобальною пандемією — COVID-19. І хоча природа вірусів різна, історія нагадує: епідемії здатні змінювати хід життя цілих поколінь. Символічно, що саме 11 березня — дата, пов’язана з початком поширення «іспанки» у 1918 році — через сто років стала днем, коли Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила нову пандемію сучасності.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації