Про таких, як Федір Муравйов, кажуть: лікар в четвертому поколінні. За його плечима — потужна лікарська династія: прадідусь і прабабуся, дідусь і бабуся, батько, рідний брат…
“Хірургія — це частина мого ДНК. Мій дідусь був загальним хірургом у лікарні№1 та в обласній, бабуся — лікарем–неонатологом, очолювала відділення у лікарні №1. Батько — торакальний хірург, який багато років очолює профільне відділення обласної лікарні імені О.Ф. Гербачевського. Рідний брат – доктор наук, професор в Одеському медуніверситеті”, — озвучує вражаючий перелік свого родинного спадку лікар. А коли виростаєш у родині, де медицина — вже як спосіб життя, то і вибір очевидний.
Ось він, міцний фундамент, що сформував його особистість і не дозволяє опустити планку професійності, задану поколіннями. Батька він називає своїм першим учителем й від нього носить в собі головний урок:
«Бути відповідальним перед професією і, перш за все, перед людьми — батько навчив мене головному. Адже пацієнт — це насамперед людина, яка довірила тобі своє здоров’я».
Два роки Федір Муравйов очолює хірургічне відділення №1 КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради. За цей короткий час воно змінилося — і за обсягами роботи, і за складністю втручань. Тут поєднують ургентну (екстрену) допомогу та високотехнологічні планові втручання. Сьогодні у відділенні виконують повний спектр операцій як відкритим, так і малоінвазивним шляхом. Серед напрямів — хірургія ендокринних органів, як-от: операції при доброякісних і злоякісних захворюваннях щитоподібної залози; відкриті та лапароскопічні втручання на наднирниках; на паращитоподібних залозах. Запровадили лапароскопічні операції на стравоході, шлунку, товстій кишці, при захворюваннях жовчного міхура, при гострому апендициті та ін.. У лікуванні гриж тут впроваджують сучасні алопластичні технологїї з використанням малоінвазивних методик.
Поступово освоюють і складний напрям — хірургію підшлункової залози. Шість таких великих операцій на підшлунковій вже провели.
«Ці операції є найскладнішими в загальній хірургії через високий ризик ускладнень. — говорить лікар. — Ми оперували пацієнтів із хронічним панкреатитом, з онкологічними захворюваннями… Першою була операція пацієнта з тяжким хронічним панкреатитом із ускладненнями: збільшена голівка підшлункової залози здавлювала жовчну протоку, а панкреатичний сік не потрапляв у кишківник. Виконали резекцію голівки підшлункової».
Кількість таких складних відкритих хірургічних втручань тут планують збільшити. А ще — впроваджувати лапароскопічні резекції підшлункової. Для цього лікарі вже готуються до стажування у провідних столичних наукових центрах хірургії. У стаціонарі хірургічного відділення №1 зараз перебуває 30 пацієнтів. На сьогодні заплановано дві операції: видалення щитоподібної залози з приводу онкології та пластика пахової грижі.
В операційній – сучасні наркозні станції, що дозволяють проводити безпечні інгаляційні наркози з легким і швидким виходом пацієнта зі стану сну, а також сучасні системи хірургічного освітлення для максимально точної візуалізації під час втручань.
Відділення працює інтенсивно й бере на себе все складніші виклики. Ще два роки тому тут проводили 600–700 операцій на рік. Зараз — вже понад 1100. Це пов’язано зі збільшенням кількості пацієнтів і розширенням спектра втручань. А це — серйозне навантаження для відділення з дев’ятьма практикуючими хірургами. Командна робота, дисципліна, знання і постійне навчання — за кожною операцією…
У 2023-му лікар Муравйов захистив кандидатську дисертацію на тему ускладнених форм жовчнокам’яної хвороби. Сьогодні кандидат медичних наук і практикуючий хірург, який має чи не найбільший досвід в області проведення операцій на щитоподібній залозі, працює над монографією, присвяченою оперативним втручанням при так званих загрудинних (ретростернальних) зобах — складній патології, коли збільшена щитоподібна залоза частково або повністю розташовується за грудиною.
“Сучасна медицина неможлива без доказової бази, без аналізу результатів, без наукових публікацій і постійного вдосконалення технік”, — каже лікар-науковець.
«Мені вас порекомендували», — ці слова він чує часто від пацієнтів. Рекомендацію у хірургії треба заслужити — роками роботи, складними рішеннями і результатами. І пацієнти рідко замислюються, який шлях пройшов лікар, перш ніж стати хірургом.
«Хірургом не стають після закінчення університету. Мінімум через десять років після цього. Сили, знання, практика… Інститут дає базову медичну освіту. Потім — інтернатура, чергування, перші самостійні операції, постійне навчання, практика… Це довгий шлях. І я жодного разу не пошкодував, що обрав його. Хірургія — це моє життя”.
… Бути відповідальним перед професією і перед людьми. Цей урок в родині Муравйових не губиться і передається далі від батьків до дітей. Свою дружину і двійко діток він називає затишком і опорою. У такій життєво важливій професії важливо мати своє джерело сили.
Розмова завершилася. Але робочий день лікаря триває. Вже у дверях чути голос пацієнтки зрілого віку: “О, лікарю, сонце Ви наше!..”
Що ж, цей щирий і промовистий вигук є чи не найважливішим результатом роботи лікаря Муравйова.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
