В четвер, 18 січня 2024 року зупинилося серце Ксеневича Михайла Яковича.
Михайло Якович Ксеневич, виконуючи обовʼязки голови Житомирського міськвиконкому, 20 серпня 1991 року, в найважчий день військового путчу ГКЧП Кремлівських «силовиків», коли обласна влада зрадила Україну і підтримала путч, запросив всіх керівників силових структур, дислокованих в місті на засідання виконкому, який назвав путч ГКЧП антидержавним. І попередив всіх про кримінальну відповідальність за державну зраду у разі виконання на території міста його рішень.
Ввечері цього ж дня сесія Міської ради затвердила це рішення. А потім зрадникам довелось відповідати перед створеною комісією. Але, на жаль, центральна влада нас не підтримала. Тому і маємо сьогодні Велику війну з Росією.
Михайло Якович був ініціатором спасіння і розвитку тепер вже всесвітньо відомих творчих колективів «Орея» і «Сонечко», допомагав художникам, скульпторам, творчим спілкам і національним товариствам.
І перший в час незалежності Генплан розвитку Житомира – це теж його заслуга. І не тільки це, багато-багато іншого, доброго і справжнього.
Михайло Якович був Великою Людиною і Громадянином! Світлим, чесним, працьовитим, добрим, інтелігентним, чистим! Він був справжнім Українців за духом своїм і совістю! Світла пам’ять!
В суботу, 20 січня 2024 року, о 12 год в м. Київ відбудеться прощання з Михайлом Яковичем Ксеневичем (м. Київ, Новогоспітальний (колишній Щорса) провулок, (морг Військового шпиталь. Печерськ), відспівування о 13 год в храмі на Південному кладовищі (Одеська траса).
P.S. Фото з кладовища
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації