У Свято-Михайлівському кафедральному соборі відбулася презентація книги Геннадія Махоріна «Свято-Михайлівський собор — духовний осередок Житомира». Ця подія стала не просто знайомством із виданням, а живою зустріччю памʼяті, спогадів і єдності громади.
Особливу цінність мали присутні на презентації люди, які у 1991 році разом із настоятелем отцем Богданом Бойко боролися за повернення храму та стали першими його прихожанами.
Кожен із них приніс свою історію і разом ці спогади склали спільну памʼять Свято-Михайлівської громади.
Книга розповідає про шлях собору від заснування до сьогодення, про служіння настоятеля, силу віри та єдність людей, для яких храм став духовним домом. Це перша частина великої праці: наступне видання буде присвячене сучасному життю собору — новим розписам, діяльності Михайлівської недільної школи та громаді, що продовжує традицію віри.
«Ми відзначатимемо 170 років з часу побудови Свято-Михайлівського собору. Ця книга присвячена саме історії побудови, життю вірян, яке було навколо храму. У цій книзі люди відчують дух часу, побачать відомих, видатних людей, які були вірянами собору та зрозуміють, наскільки це був важливий духовний осередок нашого міста і можливо навіть нашого краю. Сьогодні цей храм є осередком українського духовного життя, якраз відновленню релігійного життя в цьому храмі та поверненню його вірянам приділено велику увагу на основі спогадів, безпосередніх учасників відновлення релігійного життя», – автор книги «Свято-Михайлівський собор – духовний осередок Житомира» Геннадій Махорін.
Під час презентації автору було вручено нагрудний знак від Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія — як визнання духовного внеску у розвиток Православної Церкви України.
Цей день у соборі ще раз нагадав: храм — це не лише стіни, а люди, памʼять і спільна молитва, що єднає покоління.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації