Водно-болотні угіддя займають близько 6% поверхні суші й поглинають більше вуглекислого газу, ніж ліси.
А ще, вода у болотах буває чистішою, ніж в озерах, адже оновлюється кожні 5 років, тоді як в озерах – в середньому за 17 років.
В Україні 50 водно-болотних міжнародного значення, площа яких сягає 930 тисяч гектарів. Це різноманітні угіддя – від морських заток до торфовищ Полісся, від витоків річок на вершинах гір до глибин печер, наповнених водою.
Цей вид екосистеми займає важливе місце у господарстві, культурі й навіть нашій історії! У давнину болото завжди було джерелом цінних видів лікарських рослин та ягід. Про болота ходили легенди. Вважалося, що на болотах живе багато міфічних істот – як друзів людини, так і ворогів. Дикість і важкодоступність боліт використовували українські борці за незалежність: саме в регіонах з великою кількістю боліт у минулому столітті зародився потужний повстанський рух. Загарбникам було важко орієнтуватися у пересуванні болотистою місцевістю, це було під силу лише тому, хто тут народився і знає ці місця.
2 лютого у світі відзначатимуть День водно-болотних угідь. Розпочинаємо серію публікацій про цей вид екосистем. Будемо говорити про важливу роль водно-болотних угідь для збереження природи і добробуту людей, про стале використання та екосистемні послуги, про роль боліт для пом’якшення впливу зміни клімату. Те, як утворюються і трансформуються водно-болотні угіддя, важливий показник того, що у природі все взаємопов’язано. Ми можемо цього не помічати, але без боліт життя на планеті було б набагато менш придатним для людського життя.
Офіційний телеграм-канал Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації