З невимовним болем і сумом повідомляємо, що до батьківського дому в село Зороків на щиті повертається ще один наш Герой і захисник, який з 09.09.2024 року вважався безвісти зниклим під час бойових дій поблизу населеного пункту Неліпівка Бахмутського району, Донецької області – випускник Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 в м. Житомирі (нині Ліцей №19 м. Житомира) та Професійно-технічного училища №6 (нині Ліцей №6 ім. В. Г. Короленка) м. Житомира, старший солдат, оператор 2-го штурмового взводу 1-ої штурмової роти військової частини А4599 Ігор Сергійович БАЛЮК 09 жовтня 1988 року народження.
Ігор Сергійович народився та виріс у місті Житомирі, де пройманули найкращі роки мирного життя: безтурботне щасливе дитинство, вірні друзі, безліч приємних спогадів, улюблених місць відпочинку, справжнє кохання, народження чотирьох діточок.
Активний, життєрадісний, цілеспрямований, доброзичливий, надійний Ігор завжди підставляв своє плече тим, хто потребував його допомоги, ніколи не полишав незакінчену справу. Був справжнім господарем: і вдома, і в селі, куди приїздив відпочити та допомогти.
Полюбляв активний відпочинок з друзями, займався футболом, та найбільшою цінністю завжди була родина – його надія та опора, мотивація жити та працювати, сенс його життя. Тому як тільки видавалась вільна хвилинка – приділяв увагу найріднішим, насолоджувався прогулянками з дітлахами, разом мріяли, будували плани на майбутнє…
Ігор і був справжнім патріотом України, добровільно приєднався до лав Збройних Сил України.
Пройшов необхідний вишкіл і разом із побратимами давав відсіч ворогові у запеклих битвах, адже твердо знав, заради чого бореться – за волю і свободу нашої Держави. І до останнього подиху був вірним військовій присязі та Українському народові.
09 вересня 2024 року життя старшого солдата Ігоря БАЛЮКА обірвалося на Донеччині …
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними і друзями та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України…
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!
Земля народжує Героїв.
Земля до себе й забере,
До сірої, і до липкої,
У лоно темне і сире.
Та не помре Герой, не може.
Він буде в пам’яті в нас жить.
І з неба, де хороми Божі,
Він буде землю боронить.
(Г. Потопляк)
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації