Вища рада правосуддя відмовила у внесенні подання Президенту про призначення Ірини Савчук суддею Житомирського районного суду Житомирської області.
І це справді хороша новина. Однак, з тривожним «але»!
У 2018 році кандидатка стала власницею будинку площею 181,2 м² у «Скіфському містечку» під Києвом за всього лише 99 тис. грн — близько $3,7 тис. на той момент. Ринкова ж ціна — орієнтовно $50 тис. А земельна ділянка під цим будинком, за версією судді, коштувала лише 49 тис. грн (приблизно $1,8 тис.), що так само не відповідає реальним цінам.
Савчук також орендує земельну ділянку в Києві, де ведеться вартісне будівництво. На запитання ВРП кандидатка заперечувала будь-які роботи. Лише після того, як їй надали докази будівництва, вона раптом заявила, що це будує її колишній чоловік, з яким вона нібито не спілкується. Чому будівництво відбувається саме на ділянці, орендарем якої є вона, — пояснити не змогла.
Крім того, Савчук працювала помічницею колишнього Міністра юстиції Галущенка.
І тепер головне — позиція ВРП. Попри всі сумніви у доброчесності кандидатки, 6 із 14 членів ВРП були готові призначити Савчук суддею. Під час голосування за відмову у призначенні проти такого рішення виступили Сергій Бурлаков, Оксана Кваша, Олексій Мельник, Олександр Сасевич, Алла Котелевець та Віталій Махінчук.
Майже половину членів ВРП не зупинили ані будинок фактично за ціною гаража, ані суперечливі пояснення, ані питання до доброчесності.
Друга проблема — затягування розгляду. Питання раз за разом відкладалося на засіданнях, бо частина членів ВРП наполегливо шукала аргументи, щоб призначити Савчук суддею. Водночас, поки ВРП місяцями поверталася до цієї кандидатури, низка інших подань ВККС так і залишаються нерозглянутими. Наприклад, щодо призначення Олександра Іщенка до Ірпінського міського суду Київської області та Ольги Балаклицької до Господарського суду міста Києва.
Вчасний і якісний розгляд кандидатів — це не формальність, а умова нормальної роботи судів. Коли такі рішення «висять» роками, це не дає судам поповнитися новими кадрами й повноцінно працювати.
Що ж, добре, що цього разу ВРП не пропустила сумнівну кандидатуру. Погано, що для шести членів Ради це виглядало цілком прийнятним. І ще гірше — що рішення про призначення можуть роками чекати свого часу, поки суди залишаються без суддів.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації