Робота над впорядкуванням архівнихматеріалів відомого житомирського краєзнавця Георгія Мокрицького ще триває. Робоча група у складі краєзнавців, представників громадських організацій та профільних структурних підрозділів вже здійснила опис цінних матеріалів: нагород, важливих історичних карт, картотек, книг, фотоальбомів, рукописів, чернеток, колекцій світлин та інших важливих документів, які упродовж життя збирав краєзнавець.
Наразі архів упорядковано та розподілено на 47 груп. Серед них — нагороди; картографічні матеріали; фотоальбоми; альбоми з вирізками з газет; газети; світлини (оригінали 1890-1915рр.); негативи фотоплівок; книги та брошури; буклети; журнали; документи; запрошення; записні книжки; ділові щоденники; електронний архів CD DVD; слайдфільми; аудіокасети; дискети; посвідчення; кіноплівки; спеціальна картотека; блокноти з записами; кореспонденція; особисті речі; особистий архів; виставкові стенди; плівки для друкарні; друковані джерела — література (фотокопії); архівні джерела (бібліографія); охорона культурної спадщини; малюнки; грамоти, дипломи; статті (друковані тексти); фотонегативи, книги, вулиці Житомира та ін.
Серед особистих речей Мокрицького — електроглянцеватор, гучномовець, трансформатор, безперебійник, принтер, кінопроектор «Луч-2», письмові прилади, фільмоскоп, штампи, ручка-перо, навушники, валіза, особисті речі та технічне обладнання, з яким працював краєзнавець.
Старший науковий співробітник Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін висловлює думку про те, що особисті речі краєзнавця могли б стати частиною спеціалізованого простору у бібліотеці-філії № 3 міських бібліотек «ЛІТера». Саме там зібрані авторські видання Георгія Мокрицького, праці про Житомир і область, а також інші матеріали з історії та культури регіону. Такий простір — унікальне місце пам’яті про життя, працю та наукову спадщину Георгія Мокрицького.
…Наступний етап — оцифрування архіву. Над ним уже працюють члени робочої групи. За словами Олександра Тарабукіна, цей процес триватиме ще кілька місяців, адже обсяг матеріалів значний і комісія опрацьовує кожну деталь архіву.
«Спадщина Георгія Мокрицького — це безцінні свідчення минулого Житомира, — зазначає секретар Житомирської міської ради Галина Шиманська. — Дуже хочеться, щоб ці матеріали стали надбанням громади. Водночас остаточне рішення щодо їхньої подальшої долі мають ухвалити спадкоємиці краєзнавця, адже Георгій Павлович не залишив нотаріально завіреного заповіту».
Після завершення оцифрування комісія звернеться до родини краєзнавця. Спадщина Мокрицького може стати надбанням громади лише згодою спадкоємців.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації