Березина після вибуху: як нелегальне виробництво вибухівки в селі призвело до трагедії, а винні залишилися вдома
2 липня 2025 року в селі Березина Глибочицької територіальної громади під Житомиром пролунав масштабний вибух. Загинуло 2 людини. Десятки поранених. Пошкоджено та зруйновано 237 будинків. Загальна сума збитків складає майже 300 мільйонів гривень. Але якщо навіть відволіктись від цих жахаючих цифр, всі хто просто проїзжає повз, можуть побачити – села немає. Сотням людей довелося починати все з нуля. Відбудовуватися, відновлювати своє життя на згарищах і уламках. Причиною називали вибух на підприємстві, яке виготовляло вибухівку. Серед села. Але що ж цим підприємством, його власниками і керівництвом? Ми знайшли судові документи щодо цього процесу.
Що ж сталося, згідно судових документів.
…У період з липня 2024 року до 02.07.2025 група осіб у приміщеннях за адресами: Житомирський район, с. Березина, вул. Промислова, 9 та с. Березина, вул. Промислова, 9А, …незаконно виготовили невстановлену кількість індивідуальної вибухової речовини бризантної дії з використанням гексогену, яку незаконно зберігали до 02.07.2025.
02.07.2025 близько 18 години в результаті порушення правил виготовлення та зберігання вибухових речовин відбувся вибух, який спричинив загибель двох осіб, травмування понад 60 осіб та інші тяжкі наслідки у вигляді руйнування 30 та пошкодження близько 100 житлових будинків і нежитлових будівель, автозаправної станції, 9 транспортних засобів (Справа № 296/7398/25 1-кс/296/3430/25, 08 липня 2025 року).
Тобто рік, група осіб не маючи дозволів, незаконно виготовляла вибухівку в непристосованому приміщенні, в напівпобутових умовах, порушуючи безпекові обмеження! (див. детальніше в тексті судової ухвали)
З ухвали: «При здійсненні діяльності, зазначені юридичні особи не мали жодних дозволів, ліцензій, сертифікатів чи інших дозвільних документів, а залучені фізичні особи не мали відповідного фахового рівня, не проходили відповідного навчання, які б дозволяли їм здійснювати виготовлення та зберігання вибухових речовин, не були працівниками ліцензованих оборонних підприємств та діяли у порушення вищевказаних вимог законодавства та нормативно-правових актів». Тобто рік, в селі Березина підприємство виготовляло вибухівку, без ліцензії, дозвільних документів, в непридатних для цього умовах. Що і призвело до трагедії – вибуху, потужністю понад 4 тони в тротиловому еквіваленті!!! Але якщо ви думаєте, що всі підозрювані під вартою – то ні, адже згідно судових документів по справі, які є у відкритому доступі, як мінімум один із них знаходиться під домашнім арештом. Видно в нього на відміну від жителів Березини, є дім.
В судових документах згадується два підприємства: ТОВ «Катана» і ТОВ «НІЦ «Асотех»
Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень (Справа № 296/14982/25): «Слідчим зазначено, що не пізніше 28 серпня 2024 року у ОСОБА_5 (директор ТОВ «Фірма Катана», код за ЄДРПОУ 32054434), який обізнаний про ведення господарської діяльності та організації процесу виготовлення вибухових речовин за попередньою змовою ……., виник умисел на створення підприємства ТОВ «НВП «АСОТЕХ» (код за ЄДРПОУ 45616561), яке не має негативної історії господарської діяльності, у т.ч. кримінальних проваджень, що є однією зі складових участі у проведенні реалізації виконання державних контрактів з метою отримання прибутку в умовах воєнного стану.
Людською мовою, директор ТОВ «Катана» планував створення іншого підприємства, яке не має шлейфу кримінальних проваджень, бо це є умовою участі в державних контрактах на постачання зброї чи вибухівки нашим збройним силам. Які ж такі провадження були у Катани. Згідно розслідувань ЗМІ, дана фірма фігурувала у корупційному скандалі з поставками Міноборони. Йдеться про контракт 5-річної давності щодо закупівлі Міністерством оборони мінометних пострілів калібру 60 мм з осколковою міною UB60.
«За матеріалами кримінального провадження, яке розслідує Нацполіція з 2021 року, у рамках держконтракту Міноборони протягом жовтня-грудня 2019 року перерахувало 268,4 млн грн на рахунок ТОВ «Українська бронетехніка» для виробництва мінометних пострілів. У свою чергу вказана фірма уклала низку договорів із субпідрядниками. Серед них фігурувало ТОВ «Вогняна варта», яке зобов’язалося виробити та поставити 100210 комплектів додаткових зарядів до мінометного пострілу калібру 60 мм. Дедлайн – до 20 грудня 2019 року. За цим же контрактом ТОВ «Українська бронетехніка» завчасно перевело 2,88 млн грн на рахунок ТОВ «Вогняна варта».
Разом із тим, на той час технічний директор «Вогняної варти» та його дружина, яка тоді працювала директоркою ТОВ «Фірма «Катана», реалізували, за версією слідства, сумнівну схему. Зокрема, підсунули в боєприпаси сумнівний порох, який не відповідав необхідним стандартам. За поставку пороху ТОВ «Вогняна варта» заплатило ТОВ «Фірма «Катана» 2,4 млн грн.
Вже під час випробування мінометного пострілу калібру 60 мм військові виявили недоліки, які відображено у відповідних актах. Потім цю партію Міноборони повернуло ТОВ «Українська бронетехніка», яке перенаправило «Вогняній варті». Однак до цього часу недоліки не усунуто і поставка не закрита, вказується у судових матеріалах.
10 серпня 2023 року підозру у цій справі отримав колишній технічний директор ТОВ «Вогняна варта» за статтею «Шахрайство у великих розмірах» (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу). Суд обрав йому нічний домашній арешт на два місяці. Загальна сума збитків, завданих державі, оцінюється у 2,3 млн грн.»
Справа продовжується. І ми сподіваємося, що ЗМІ будуть слідкувати за нею. Бо дотичні до підприємства люди вже починають ховати інформацію про суди, використовуючи постанову Кабміну про закриття даних оборонних підприємств. Так, постанова 1257, яка по словах урядовців мала б убезпечити оборонні підприємства від ударів («Посилюємо захист оборонних підприємств від російських атак та диверсій. […] Приховаємо з публічних агрегаторів, щоб уразливі дані не були доступні кожному» —писала Свириденко стосовно постанови 1257), стає сама ударом по українських селах, українській обороноздатності і національній безпеці. Адже навряд чи є сенс ховати розміщення вщент зруйнованого підприємства. А от ховати суди таких «зашварених фірм» стає дуже вигідно. Адже попереду можуть бути нові контракти.
Нагадуємо, що як повідомила Житомирська обласна прокуратура, 2 липня вибухи пролунали біля села Березина на Житомирщині, повідомлялось про 82 постраждалих, із них 38 людей були госпіталізовані, зокрема громадянин Японії.
У Глибочицькій громаді знищені фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, клуб, пошкоджень зазнали дитсадки, гімназії та Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й.Буханчука.
Аналітичний відділ сайту «Zhytomyr.city»
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації