30 січня 2026 року в Житомирському музичному фаховому коледжі ім. В.С. Косенка відбулася знакова подія.
В 2025 році ми відзначили поважну дату – 120-річчя від дня заснування нашого навчального закладу. Це був рік спогадів, концертів та усвідомлення того великого шляху, який розпочався ще у далекому 1905 році.
Вчора ми поставили найбільш значущу крапку у цьому святковому циклі. Ми презентували книгу, яка назавжди закарбує історію нашого закладу. Книгу під назвою «Сім стовпів»: Історія відділів у творчих портретах викладачів».
Особливої масштабності події додав міжнародний круглий стіл, що відбувся в межах презентації. До обговорення історичної спадщини та майбутнього нашого коледжу долучилися колеги та випускники з Польщі, Ізраїлю, Японії та Канади.
Таке широке географічне охоплення довело: музична родина косенківців не має кордонів, а слава нашого закладу та професіоналізм його викладачів відомі далеко за межами України. Спільний діалог з іноземними колегами став потужним свідченням того, що ми є частиною світового культурного простору.
Головним натхненником, двигуном та душею цього проекту стала автор-упорядник – директорка Народного музею Б.М. Лятошинського, кандидатка мистецтвознавства Ірина Євгеніївна Копоть.
Ірино Євгеніївно, Ваша праця – це справжній науковий та людський подвиг. Ви змогли неможливе: зібрати розпорошені архіви, оживити спогади та впорядкувати 120-річний шлях у струнку систему «Семи стовпів». Ваші статті про Сергія Каплуна, Діну Бараш, Григорія Бєлінського, Аллу Мовчан та Олександра Варьоху – це зразок професіоналізму та любові до колег.
Дякуємо за Вашу невтомну енергію, за безсонні ночі та за те, що Ви так дбайливо зберегли нашу пам’ять!
Ця книга – результат великої спільної праці людей, які вклали частинку свого серця в кожну сторінку
Ми висловлюємо глибоку повагу:
Ірині Павлоцькій – за концептуальну передмову, що налаштовує на музичний історичний лад.
Ользі Лепілкіній – за детальне висвітлення бібліографії творчого доробку великого українського композитора Віктора Косенка.
Маргариті Моісєєвій та Тамарі Ісмагуловій – за повернення до витоків та розповідь про першого директора Леоніда Местечкіна.
Наталії Чурковій та Володимиру Зайцеву – за портрет легендарної піаністки Ірини Очеретяної.
Наталії Кулініч – за зворушливі спогади про маестро Василя Кашперка.
Наталі Ярошинській, Олені Давидовій та Єлизаветі Карпенко – за блискучі життєписи метрів відділу народних інструментів: Миколи Нечипоренка, Віктора Омельчука та Олександра Ходаківського.
Сергію Собчуку – за історію про «тишу між нотами» та Софію Коссову.
Ювілейний рік завершено, але «Сім стовпів» продовжують тримати небо над нашим коледжем.
Дякуємо всім, хто був з нами !
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації