Селище Пулини і загалом вся Пулинська громада опинилася на початку 2026-го року у епіцентрі такого собі інформаційного сплеску. Не будемо називати цю подію сенсацією, однак проблема, яка виринула перед жителями майже двадцятитисячної громади, була очевидною – у складі місцевої лікарні Пулинської селищної ради під загрозою закриття опинилося відділення хірургії. Якщо спробувати з’ясувати причини такої ситуації, то все видається доволі просто: Національна служба здоров’я України (далі НСЗУ) не оплачує пакет медичних послуг «Хірургічні операції дорослим і дітям у стаціонарних умовах» тим лікарняним установам, де за півроку не проводиться 300 хірургічних втручань. У нашому випадку (у «Лікарні Пулинської селищної ради») цей показник сягав лише чотирьох десятків хірургічних операцій у першій половині 2025-го року.
Зрозуміло, майже вдесятеро менший показник від тих нормативних критеріїв НСЗУ позбавляє відтепер лікарню у Пулинах можливості утримувати за кошти Держбюджету хірургічне відділення. Уся ця інформація про те, що хірургічного відділення у Пулинах може більше не бути, з’явилася на офіційному сайті Пулинської селищної ради. Народ, який загляне (чи вже заглянув) на сторінку сайту Пулинської селищної ради, може прочитати «Офіційне роз’яснення щодо можливості припинення діяльності хірургічного відділення КНП «Лікарня Пулинської селищної ради». Із прочитаного усім жителям громади стало відомо, що проблема є, адже лікарня без відділення хірургії – це вже далеко не лікарня у звичному розумінні і сприйнятті її статусу місцевим людом.
Але новина про загрозу закриття відділення хірургії у Пулинах стала далеко не єдиною новиною, що стосуються життя місцевої лікарні. Виявилося, що у новому, 2026-му році, КНП «Лікарня Пулинської селищної ради» замість раніше оплачуваних 11-ти пакетів НСЗУ матиме лише 6, або, максимум 7 пакетів, що фінансуватимуть життєдіяльність лікарні з коштів Державного бюджету. Зрозуміло, таке зменшення фінансування може стати справжнім землетрусом не лише для лікарні, але й для населення Пулинської громади. Скажемо більше – ослаблення значимості та потенціалу лікарні у Пулинах, матиме негативні наслідки і для людей, які звертаються до «Лікарні Пулинської селищної ради» із інших громад (наприклад, із розташованих неподалік Курненської чи Барашівської громад).
Про те, чому так сталося, що лікарня у Пулинах враз і наче зненацька втратила раніше оплачувані державою пакети медичних послуг, мала доповісти депутатам Пулинської селищної ради керівник лікарні Тетяна Пісчанська. Тим паче, що наприкінці 2025-го року у Пулинах запрацювала Наглядова рада КНП «Лікарня Пулинської селищної ради», яку очолив доволі відомий у Пулинах чоловік, депутат Житомирської обласної ради Олександр Чорноморець. Годі казати, що якраз таки Наглядова рада завимагала від директорки медичного закладу у Пулинах надання інформації з багатьох показників діяльності очолюваної нею лікарні. Станом на початок січня 2026-го року такої інформації Тетяна Пісчанська не надала, а вже 12 чи 13 січня 2026-го року по Пулинах проповзли чутки про те, що Тетяна Володимирівна взагалі звільняється із посади директора. Чи то за власним бажанням, чи, як це часто буває, за «угодою сторін».
Якраз 13 січня 2026-го року у Пулинах зібралася позачергова сесія Пулинської селищної ради. Не для того, аби обговорити ситуацію у лікарні, а для того, аби розглянути і ухвалити рішення щодо суто процесуальних, в чомусь бюрократичних, але важливих і необхідних для життя громади питань. Проте до сесійного залу Пулинської селищної ради прибули не лише депутати та посадовці адміністративного апарату ради, але й майже півсотні мешканців Пулин серед яких була ціла делегація від колективу все тієї ж «Лікарні Пулинської селищної ради». Звісно ж, напруга у сесійному залі була неабияк наелектризована, адже у середовищі громадських активістів виявилися люди, що вміють озвучити проблеми, про які у Пулинах знали всі, але які дивовижним чином не вирішувались. Одна лише новина про те, що Тетяна Пісчанська написала заяву про звільнення і її вже звільнили, викликала чимале збурення у середовищі людей. У виступах представників громадськості йшлося не лише про долю хірургічного відділення, але й про дискримінацію у системі оплати праці людей. Тим паче, у кулуарах сесійного залу люди говорили про те, що тепер вже колишня директорка лікарні Тетяна Володимирівна Пісчанська працювала не лише у Пулинах. Водночас із директорством у комунальній установі вона встигала щонайменше двічі на тиждень працювати у приватному медичному закладі, розташованому у Житомирі. Ба більше, люди казали, що той приватний заклад в обласному центрі якраз і належить Тетяні Пісчанській. Ось до чого у нас дійшло, коли директорка комунальної лікарні встигає не лише керувати персоналом у півтори сотні працівників, але й не забувати подбати про свою, приватну установу. І що важливо – все це надміру спритна директорка встигала зробити так би мовити без відриву від основної своєї роботи. Хоча, піди та й розберись тепер, що для неї було основним.
Втім, якби там не було, але ситуація у «Лікарні Пулинської селищної ради» потребує неабиякої уваги. Слід зауважити, що виступ голови Наглядової ради КНП «Лікарня Пулинської селищної ради» Олександра Чорноморця виявився ледь не єдиною оптимістичною подією, яких того дня вочевидь бракувало у сесійному залі. При цьому Олександр Павлович нічого не обіцяв, нічого не пророкував і нікого не звинувачував. Принаймні – поки що. Натомість у його словах пролунали заклики щодо негайного наведення порядку у середовищі найголовнішого у Пулинах закладу охорони здоров’я.
Олександр Чорноморець зауважив, що Наглядова рада вже за місяць своєї діяльності змогла виконати і вирішити низку вкрай важливих для місцевої лікарні питань. Це стосується і вдосконалення робочого дня аптеки «Первоцвіт–Фарм», яка віднедавна суттєво продовжила час своєї роботи до 20-ї години. Голова Наглядової ради КНП «Лікарня Пулинської селищної ради» доклав особистих зусиль для вирішення питання про повернення заборгованості перед Пулинською лікарнею 400 тис.грн, які свого часу заборгувала пулинцям одна установа. Водночас Олександр Павлович зазначив, що важливе значення для налагодження і нормалізації ситуації всередині колективу працівників Пулинської лікарні має оцінка інформації про штатний розпис установи, про посадові оклади усіх без винятку її працівників. Звісно все це має бути відомим, оприлюдненим для публічного ознайомлення жителів громади, аби надалі уникнути тих диспропорцій і перекосів у питаннях оплати праці медичного персоналу лікарні.
Погодьтеся, що не можна вважати нормальною ситуацію, коли зарплата адмінперсоналу перевищує розмір місячного заробітку лікарів та медсестер цієї ж установи.
Загалом більш детальні і справді грунтовні висновки щодо реального стану справ у господарстві КНП «Лікарня Пулинської селищної ради» поки що робити рано. На думку того ж Олександра Чорноморця, має попрацювати аудит, члени Наглядової ради вивчать хоча б упродовж кількох тижнів усі аспекти діяльності лікарні у Пулинах, а тоді треба братися до висновків та найшвидших заходів стосовно покращення ситуації. Те, що хірургічне відділення у складі «Лікарні Пулинської селищної ради» буде збережене, голова Наглядової ради не має ані найменшого сумніву. Навіть, якщо для виправлення ситуації роботу цього важливого підрозділу Пулинської лікарні доведеться профінансувати коштами місцевої громади. Тим паче, що минулого року місцева влада виділила для потреб КНП «Лікарня Пулинської селищної ради» майже 13 мільйонів гривень. І це при бюджеті громади величиною трохи більше 60-ти мільйонів гривень. Але куди важливіше зрозуміти, куди йдуть вже у надрах лікарні виділені громадою (сесією) гроші. Ще одним резервом для поліпшення роботи лікарні у Пулинах є налагодження співпраці (її називають міжмуніципальною взаємодією) із сусідними громадами. Олександр Павлович зазначив, що керівники і депутати, наприклад, Курненської громади мали б знати, що майже 40% відвідувачів і пацієнтів «Лікарні Пулинської селищної ради» є жителями сіл якраз таки із Курненської сільської ради. А відтак, певні кошти на сесії Курненської сільської ради повинні направлятися для потреб КНП «Лікарня Пулинської селищної ради». У цьому немає нічого нового чи надзвичайного, бо державних коштів поки що для потреб комунальних лікарняних установ не вистачає. А єдиний вихід у такій ситуації – солідарний спосіб вирішення назрілих проблем. Тільки й всього.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city