Якщо щось прилетіло — значить, прилетіло нікуди
Єдина логічна відповідь на останні події — Житомира не існує.
Іншого пояснення просто немає.
Бо нормальне місто після кількох атак поспіль мало б хоча б потрапити в новини.
Одеса — є.
Харків — є.
Запоріжжя — є.
Київ — особливо є.
А Житомир?
Немає.
Принаймні в інформаційному просторі.
Фізично він чомусь продовжує диміти.
Але це, мабуть, технічна помилка.
Нова пошта теж не існує
Ось, наприклад, нещодавно російський удар фактично розніс об’єкт «Нової пошти».
Здавалося б, чудовий привід сказати:
«У Житомирі росіяни атакували…»
Але ні.
Краще написати:
«Внаслідок ворожої атаки пошкоджено об’єкт цивільної інфраструктури».
Який об’єкт?
Де?
У якому місті?
Навіщо вам ця зайва географія?
Може, десь у вакуумі.
А може, на Марсі.
Головне — Житомир не згадувати.
Бо раптом люди дізнаються, що він існує.
«Об’єкт харчової інфраструктури»
Потім прилетіло в об’єкт харчової промисловості.
Саме так.
Не підприємство.
Не виробництво.
Не конкретний об’єкт.
«Об’єкт харчової інфраструктури».
Звучить так, ніби ракета прилетіла не в реальне підприємство, а в презентацію Міністерства економіки.
І знову — тиша.
Люди бачать величезну пожежу.
Місто бачить дим.
Рятувальники гасять полум’я.
А інформаційний простір чемно робить вигляд:
«Я нічого не бачу».
Можливо, це нова технологія ППО.
Інформаційна ППО.
Ракету вона не збиває.
Зате успішно збиває згадку про місто.
Житомирський протокол
Складається враження, що для Житомира розробили окремий протокол.
Крок перший: щось прилетіло.
Крок другий: люди почули вибух.
Крок третій: десь виникла пожежа.
Крок четвертий: чиновники повідомили про «наслідки атаки».
Крок п’ятий: слово «Житомир» акуратно вилучається.
Крок шостий: наступного дня всі роблять вигляд, що нічого особливого не сталося.
Геніально.
Місто можна атакувати.
Але згадувати його — необов’язково.
Президентська математика
Особливо цікаво це виглядає наступного дня.
Президент або Прем’єр-міністр розповідає про наслідки нічної атаки.
Називаються міста.
Перераховуються області.
Є цифри.
Є постраждалі.
Є пошкодження.
Є оцінки.
І десь між Києвом, Одесою, Харковом та Запоріжжям мав би бути Житомир.
Але його немає.
Мабуть, не вліз.
Або Житомир забув поставити «нагадати про себе».
Або в столиці вирішили:
«Ну що там той Житомир? Він же маленький. Нехай не заважає великим містам існувати».
Тільки є одна проблема.
Ракетам і дронам чомусь ніхто не пояснив, що Житомира немає.
Київ скасовує караоке
А тепер найкраще.
Коли в Києві стає небезпечно, масові заходи скасовують.
Цілком логічно.
Війна.
Обстріли.
Ризик для людей.
Караоке — перенести.
Куди?
Ну звичайно.
До Житомира.
Тому що якщо в Києві прилітає — це привід скасувати караоке.
А якщо в Житомирі прилітає — то це, мабуть, просто спецефект для караоке.
У столиці:
— «Бережіть себе!»
У Житомирі:
— «Мікрофон передаємо наступному учаснику».
У Києві:
— «Через безпекову ситуацію захід скасовано».
У Житомирі:
— «У разі повітряної тривоги продовжуємо співати в укритті».
Бо Житомира ж немає.
А значить, і небезпеки немає.
Логіка залізна.
Новий туристичний бренд
До речі, це можна навіть монетизувати.
Житомир — місто, якого не існує.
Новий туристичний бренд.
Слоган:
«Приїжджайте! Вас тут немає».
Переваги:
— немає міста — немає проблем;
— немає міста — немає прильотів;
— немає прильотів — немає новин;
— немає новин — немає відповідальності за те, що про вас забули.
А якщо щось вибухнуло?
То це не в Житомирі.
Бо Житомира немає.
Але є одна маленька проблема
Є люди.
Вони чомусь живуть у цьому «неіснуючому» місті.
Вони ходять на роботу.
Платять податки.
Водять дітей до школи.
Купують продукти.
Працюють на підприємствах.
І ховаються в укриття, коли над містом летять російські безпілотники.
І коли після чергового удару вони бачать пожежу, їм якось не дуже смішно від того, що в офіційній лексиці це називається «пошкодженням об’єкта цивільної інфраструктури».
Бо вони прекрасно знають, де саме цей об’єкт знаходиться.
І знають, що це — їхнє місто.
Тому пропонуємо остаточно вирішити питання
Якщо Житомира справді не існує — давайте офіційно.
Скасуємо міську раду.
Приберемо дорожні знаки.
Закриємо вокзал.
Видалимо Житомир із Google Maps.
Перестанемо збирати з нього податки.
А головне — перестанемо вимагати від його мешканців робити вигляд, що їхнього міста немає.
А якщо Житомир усе-таки існує…
Тоді, можливо, варто хоча б іноді згадувати про нього.
Особливо тоді, коли сюди прилітає.
Бо дуже дивно виходить:
для російських дронів Житомир існує.
Для житомирян — існує.
Для пожежників — існує.
Для комунальників — існує.
Для податківців — безумовно існує.
І чомусь тільки для частини українського інформаційного простору він періодично перетворюється на місто-привид.
Тож наступного разу, коли почуєте вибух у Житомирі, не хвилюйтеся.
Це вам здалося.
Адже офіційно Житомира немає. А якщо немає Житомира — то й прилетіти сюди нікуди.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації