Про це розповідає Тарас Марусик у свому допису в соціальній мережі «Фейсбук»:
«Головний кагебіст УРСР одіозний Федорчук доповідає в січні 1971 року не менш одіозному Щербицькому. Обидва – московські лизоблюди і вороги України.
Едуард Андрющенко оприлюднив секретні документи КГБ про Валерія Шевчука, який «перебуває в дружніх стосунках з відомими своїми націоналістичними переконаннями Дзюбою І.М. і Світличним І.О. (тут і далі – переклад з російсько)».
Едуард Андрющенко оприлюднив свій допис:
«Помер Валерій Шевчук.
У 1971-му голова КГБ УРСР Федорчук доповідав у ЦК КПУ:
«Чергову збірку Шевчука В. «Дорога. Оповідання на теми давнини» заплановано видавництвом «Молодь» на 1971 рік.
Видавництво «Дніпро» залучає Шевчука В. до роботи над перекладами книг із серії «Пам’ятки давньоруської та української літописної літератури».
З огляду на те, що це дасть Шевчуку В. можливість втілювати свої тенденційні задуми, а також створить йому популярність серед елементів, що фрондують, вважали б доцільним переглянути питання про видання книги Шевчука В., а також його участь у перекладах українських літописів».
У результаті збірка так і не вийшла. Твори Шевчука не видавали наступні 8 років.»
«…Шевчук В. є свого роду наставником і натхненником окремих літераторів-початківців, з якими зустрічається як у себе вдома, так і на інших приватних квартирах… У названій книжці («Набережна 12») в похмурих тонах показано радянську дійсність і, зокрема, компрометується діяльність органів держбезпеки».
«Видавництво «Дніпро» залучає Шевчука В. до роботи над перекладами книжок із серії «Пам’ятки давньоруської та української літописної літератури». З огляду на те, що це дасть Шевчуку В. можливість втілювати свої тенденційні задуми, а також створить йому популярність серед елементів, що фрондують, вважали б доцільним переглянути питання про видання книжки Шевчука В., а також його участь у перекладах українських літописів».
«Ознайомившись з книжкою «Нова літературна хвиля на Україні», один із журналістів зазначив: «Ця книжка видана не стільки для ознайомлення французького читача з молодою українською літературою, скільки для відкритої антирадянської пропаганди».
Дуже мені цікаво, хто тоді був тим франкомовним на службі КГБ, який реферував цю антологію, видану в Парижі 1967 року. До речі, я маю цю бібліографічну рідкість у власній бібліотеці. Крім В.Шевчука, в антологію “La nouvelle vague littéraire en Ukraine” ввійшли Ліна Костенко, Іван Драч, Микола Вінграновський, Євген Гуцало, Віталій Коротич, Василь Симоненко, Григорій Кириченко, Ірина Жиленко, Людмила Скирда, Василь Голобородько, Юрій Коваль, Іван Дзюба та Іван Світличний.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації